29 листопада 1778 року на Харківщині народився український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко, якого ще називають засновником художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Квітка-Основ’яненко часто у своїх творах акцентував на особливостях національного характеру, специфіці мислення, вірувань, звичаїв, побуту, на цінностях та ідеалах українців, а його цитати й сьогодні звучать дуже влучно.
…любов – як сон: не заїси, не заспиш i що робиш, не знаєш, мов ввiснi.
Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
Ніщо так людині не потрібне, як здоров’я; з ним можна все й багато їсти; а ївши все, піддержуєш своє здоров’я. Пиріг зроблено, щоб вмістилася начинка, а начинка присмачує пиріг; так і людина з своїм шлунком.
…як світ міняється!.. В усьому що не є: і в освіті, і в поводженні, і в смаку, і в політиці, так що не встигнеш придивитися до чогось, глянь — уже знову нове.
Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс, чи біла шия, чи довга коса: їй до сьогоовсі нужди мало. Часто бува, що один одного не дуже і розгляділи, не мовили промеж собою ні словечка, не знають, хто є і відкіля; а вже один одного зна, один одного хоч де, то пізна, один на одного дивиться, один без одного скуча, і, якби могли обоє, кинулися б один до одного, зчепилися рученятами та й не розлучалися б повік.
