У інтерв’ю для Vatican News напередодні від’їзду до Дубаю Державний Секретар Святого Престолу закликав до співпраці в доланні наслідків кліматичної кризи, разом піклуючись про спільний дім, у якому ми всі взаємопов’язані. Він також відповів на запитання, що стосуються війн, які тривають у світі.
У четвер, 30 листопада 2023 року у Дубаї розпочалася 28-ма Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP28). Святий Престол на цій події, після нещодавнього скасування поїздки Папи Франциска через стан його здоров’я, представляє кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу. У інтерв’ю для ватиканських ЗМІ він розповів про занепокоєння і надії Святішого Отця щодо кліматичної кризи, а також поділився думками про війни та поділи, які роздирають планету.
Пропагування оновленої моделі цілісного людського розвитку
Говорячи про сподівання Папи Франциска від зустрічі у Дубаї, кардинал Паролін зазначив, що в основі послання Папи лежить усвідомлення необхідності діяти в ім’я турботи про спільний дім, як він зазначав про це в енцикліці Laudato si’ та в нещодавньому Апостольському напоумленні Laudate Deum. Йдеться про нагальність «сміливої позиції та нового імпульсу для місцевої та міжнародної політики», щоб людству не загрожували «партійні, короткозорі чи хижацькі інтереси».
На його думку, Міжнародна кліматична конференція «покликана дати чітку відповідь від політичної спільноти щодо рішучого подолання цієї кліматичної кризи» в термінових часових рамках, на які вказує наука. «Наукові дослідження не лише висвітлюють серйозні наслідки зміни клімату, спричинені антропогенними чинниками, але й щоденно фіксують екстремальні природні явища по всьому світу, які серйозно впливають на якість життя значної частини населення і, зокрема, найбільш вразливої до кліматичної кризи частини, яка була найменш винною в її спричиненні», — зазначив Державний Секретар Святого Престолу.
Він пригадав, що Святіший Отець і Святий Престол часто наголошували, що економічні та технічні засоби боротьби з кліматичною кризою необхідні, але їх недостатньо, адже необхідно, щоб вони супроводжувалися освітнім процесом, який впливає на зміни в способі життя, засобах виробництва і споживання, «спрямовані на просування оновленої моделі цілісного людського розвитку і стійкості, заснованої на турботі», братерстві та співпраці між людьми. «На жаль, зміна клімату прогресує і не чекає на людську „добру волю“, щоб реалізуватися. Необхідно, щоб міжнародна спільнота не лише взяла це до відома, але й конкретно усвідомила, що в боротьбі з кліматичною кризою ми або переможемо разом, або спільно зазнаємо поразки», — наголосив дипломат. У цьому контексті він підкреслив взаємозалежність людства, яка виявляється у різних кризах, як от пандемія COVID-19, чи у війнах в Україні та на територіях Ізраїлю та Палестини, які є яскравими прикладами того, «як локальні конфлікти не лише мають неприйнятний і руйнівний вплив на місцеве цивільне населення, але й мають глибокі економічні та соціальні наслідки в усьому світі».
Гуманітарні наслідки збройного протистояння на Близькому Сході
Одне з питань стосувалось позиції Святого Престолу щодо збройного конфлікту між Ізраїлем та ХАМАСом. «Терористичний напад, здійснений 7 жовтня ХАМАСом та іншими палестинськими організаціями проти населення Ізраїлю, завдав серйозної і глибокої рани ізраїльтянам і всім нам. Безпека цього населення була серйозно поставлена під загрозу в такий жорстокий спосіб і неймовірним чином за такий короткий час», — відповів кардинал Паролін. Він висловив сподівання, що «в майбутньому існуватимуть щирі шляхи діалогу», які, однак, сьогодні є «дуже вузькими». «У ватиканських садах росте оливкове дерево, яке в 2014 році посадили президент Ізраїлю Шимон Перес і президент Палестини Махмуд Аббас разом з Папою Франциском і Патріархом Вартоломеєм. Ми й надалі поливати його водою надії, яка витікає з молитви, а також з дипломатичної роботи», — сказав очільник Державного Секретаріату Святого Престолу. Він висловив радість з приводу нещодавнього чергового звільнення полонених, надіючись на те, що найближчим часом будуть звільнені всі полонені.
Відтак кардинал Паролін наголосив на тому, що «гуманітарна ситуація в секторі Гази є джерелом великого занепокоєння для Святого Престолу», оскільки на сьогодні існують чимало жертв, зниклих безвісти та понад 15000 поранених. «Здається, що немає ніде безпечного місця, навіть школи, лікарні та місця культу використовуються не за призначенням і стають об’єктами бойових дій. Понад мільйон людей залишилися без даху над головою, змушені переїхати на південь цієї невеликої смуги палестинської землі», — зазначив він. За його словами, у вирішенні гуманітарної кризи є цінними зусилля кількох країн та ООН. «Як вже сказав Святіший Отець, цей конфлікт, торкаючись Святої Землі, торкається серця та емоцій кожного», — підсумував Державний Секретар Святого Престолу.
Зусилля Святого Престолу у поверненні українських дітей
Говорячи про війну в Україні, очільник ватиканської дипломатії відзначив зусилля Святого Престолу в гуманітарних питаннях, особливо щодо репатріації українських дітей. «Різноманітні обміни інформацією між українською та російською сторонами через Апостольські нунціатури, присутні в обох країнах, дозволили з’ясувати долю десятків дітей. Обнадійливим результатом, досягнутим також завдяки прямому залученню Святого Престолу, як зазначає Управління Уповноваженого при Президентові РФ з прав дитини, стала репатріація Богдана Єрмохіна, яка відбулася ввечері напередодні його 18-річчя. Крім того, механізм, започаткований після місії кардинала Дзуппі, вдосконалюється, що обіцяє кращі результати. Сподіваємося, що ці зусилля відкриють шлях до діалогу і з інших питань», — зазначив кардинал Паролін.
Сіяти мир у довір’ї
«Чи варто плекати надію в ці складні часи війн, насильства і спустошення?» — таким було останнє запитання. Відповідаючи, очільник Державного Секретаріату Святого Престолу сказав, що перед обличчям трагедій, які продовжують вражати людство, ми всі «маємо спокусу піддатися відчаю і фаталізму». Він повторив заклик Папи Франциска не дозволити вкрасти у нас надію, особливо серед проблем та перешкод. «Звичайно, надія вимагає реалізму. Вона вимагає, щоб ми називали проблеми на ім’я, усвідомлюючи, що численні моральні, соціальні, екологічні, політичні та економічні кризи, які ми переживаємо, взаємопов’язані, і те, що ми вважаємо окремими проблемами, насправді є причиною або наслідком інших», — зауважив кардинал Паролін. За його словами, надія «вимагає відваги діяти», «відректися від зла і вийти з вузького простору особистих чи національних інтересів» та щодня робити маленькі можливі кроки добра, щоб намагатися покращити складні ситуації і «сіяти мир з терпеливістю і довірою».
