Тому, хто кров’ю переміг зневіру

0
110

Радуйся, бажаний Царства Божого.

Радуйся, слуго Христа Бога, Царя вічного.

Радуйся, літаючий крилами правди.

Радуйся, опоро церкви вибраної

(з Акафісту до святого Йосафата)

Нещодавно в Івано-Франківській Архієпархії відбулися два знакові заходи, присвячені 400-річчю мученицької смерті українського святого Йосафата Кунцевича (1623-2023).

«Світич єднання»

Так називається книга ієромонаха ЧСВВ Миколая Микосовського, яку презентували в актовому залі монастиря отців Василіян на парафії Царя Христа в Івано-Франківську. Творчий захід відкрив ігумен монастиря, отець Артемій Новіцький. Він наголосив на актуальності постаті апостола єднання в наш час.

Опісля презентація стала на мить пісенною, завдяки виступу дитячого хору «Божі ангелята» (керівниця Неоніла Дуброва). Пісенні слова переплелися з поезією отця Миколая. Виступив на презентації автор сучасної духовної пісні Dominiko, спогадами з часів підпілля УГКЦ поділився вислужений ігумен отець Володимир Палчинський.

 «Дослідження про священномученика Йосафата у світлі Берестейської злуки я вирішив написати в 2022-му, коли перебував на служінні у нашому василіянському Свято-Троїцькому монастирі в литовському Вільнюсі. Цікаво, що 2023 рік у Литві був проголошений Сеймом роком Йосафата, адже відомо, що він там прожив 21 рік», — розповідає автор.

Над книгою отець Микосовський працював 7 місяців.

«Під час роботи над книгою у мене були своєрідні наукові відкриття та неймовірні враження, адже я шукав та перекладав інформацію про життя святого з багатьох іншомовних джерел. Так, я дізнався чимало про його дитинство на Волині, про величаві вшанування нашого мученика після беатифікації в литовських містах Вільнюс і Тракай, про величні щорічні свята в день памʼяті святого біля його мощей», — продовжує ієромонах.

А вразило автора те, що він дізнався, як знущалися над святим навіть жінки та діти. Згодом дуже про це шкодували. Не обійшлося і без проросійського сліду в біографії святого. Адже сили цієї ворожої країни намагалися знищити мощі Божого слуги.

«Чи були труднощі під час написання книги?», — запитую автора.

Отець Миколай відповідає, що були, адже окрім написання книги, він ще мав чимало інших душпастирських та господарських обов’язків. Окрім того, слід було знайти кошти для видання книги, все належно оформити. На жаль, отець Миколай не встиг провести презентацію у Вільнюсі, хоча люди питали та чекали. Отець повинен був повернутися в Україну, де зараз і служить.

Цікаво, що незабаром книгу про святого Йосафата зможуть прочитати люди з інвалідністю по зору, бо її надрукують шрифтом Брайля.

«Улітку 2023-го мені довелося проводити у Вільнюсі екскурсію для однієї незрячої жінки зі Львова, яку супроводжувала знайома монахиня-василіянка, — пояснює отець Миколай. — Я розповів їй про Йосафата, наш храм і монастир, додав, що уже здав до друку свою книгу про Апостола єдності. Незряча пані цим зацікавилася, запропонувавши видати твір шрифтом Брайля, бо для незрячих нині бракує добрих книжок. І, на превеликий жаль, кількість таких людей збільшується. Серед них опиняються наші мужні захисники».

Так отець Микосовський погодився видати книгу про святого Йосафата шрифтом Брайля. Нове видання буде у двох частинах. І це стане вагомим внеском товариства незрячих у відзначення цьогорічного ювілею святого. Загалом, за словами автора, два видання допоможуть краще зрозуміти світлі чесноти Йосафата Кунцевича на шляху до мучеництва. Адже він жив для Бога та людей, боровся за єдність Христової Церкви, виконуючи волю Спасителя.

Про Йосафата зі сцени

А вірні парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Голинь, що на Калущині, у рамках нічних чувань, присвячених 400-річчю від дня мученицької смерті святого Йосафата, презентували виставу.

«Місяць тому наш священник отець Микола Хомин запитав мене, чи в селі можливо зробити театралізоване дійство про Йосафата, — розповідає пані Надія Пукіш, режисерка вистави. — Я погодилася, тим паче, що священник привіз сценарій з міста Бучач, що на Тернопільщині, де вже проводилося подібне дійство».

Отож у Голині взялися до творчої роботи, що тривала місяць. Першу репетицію благословили священники.

«Так з Божою допомогою, добрими намірами й бажаннями наших акторів у нас не було жодних труднощів», — мовить пані режисерка.

Репетиції відбувалися два рази в тиждень у приміщенні сільського Народного дому. Тиждень перед прем’єрою проби відбувалися безпосередньо у храмі. Передпрем’єра тривала аж до 23.00. Знаково, що в дійстві активну участь взяли священники, отець Микола був ведучим, а отець Анатолій Козак зіграв роль Митрополита Йосифа Велямина Рутського.

У дійстві взяли участь 14 аматорів акторів віком від 10 до 45 років. Костюми для вистави брали в Народному домі. Допомогли священники та Владика Миколай Семенишин, який був присутній на нічних чуваннях і, відповідно, на дійстві. Вистава розпочалася о 21.00 і тривала 40 хвилин. Усе відбулося після Святої Літургії та Адорації.

Наприкінці усі присутні приступили до мощей Святого Йосафата та ще чотирьох святих, які були виставлені у часі нічних чувань.

Тим часом актори-аматори вже отримали кілька запрошень на виїзні виступи з театральним дійством.

 Сабіна РУЖИЦЬКА