У ці новорічні дні, коли готуємо вихід у світ першого цьогорічного номера нашої газети «Нова Зоря», ворог лютує як ніколи… Сьогодні, 2 січня, ще не було обідньої перерви, а сирени у нашому місті звучали вже тричі. Унаслідок російської ракетної атаки, здійсненої зранку цього дня, загинули щонайменше п’ятеро людей – по двоє в Києві і столичній області, ще одна в Харкові. Понад 100 людей постраждали…
А в ніч на 29 грудня росія, як відомо, здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет… Усе це неабияк психологічно виснажує кожного з нас уже після майже двох років війни. А ще напередодні та й у ці перші дні нового року безліч астрологічних, економічних, політичних чи військових (нерідко невтішних) прогнозів лише підливають олії у вогонь.
Так от, у цьому всьому контексті я хотів би висловити своєрідний протест незгоди щодо різного роду прогнозів, і для цього достатньо навести лише два невеличких приклади. Перший стосується якраз астрологічних прогнозів, а другий – з боку різних експертів чи навіть цілих розвідок іноземних країн.
Проаналізуйте через пошукову систему в інтернеті або, можливо, хтось зберігає архіви друкованих видань, якими були астрологічні прогнози у медіа в кінці 2019 і на початку 2020 років: чи попереджали зорі про коронавірус?
Чого тільки не прогнозували нам астрологи, але назагал 2020 рік (рік Щура) мав пройти спокійно, без шокуючих змін і гучних астрологічних подій. Не йшлося у тих прогнозах ані про пандемію, ані про глобальне потрясіння, ані про крах економіки, ані про масові жертви. Зорі, напевно, самі були шоковані тим, що прийшло на нашу землю. Не чекали цього і «спеціалісти» по зорях… Тому вже в сам розпал пандемії хоч якось намагалися скоригувати свої прогнози під ось такими чи схожими заголовками: «Коли від нас піде коронавірус: прогнози астрологів та вчених». Не під силу гороскопам і усіляким прогнозам передбачити не те що коронавірус, але навіть звичайний завтрашній день.
Напередодні 2022 року про можливу війну в Україні першими заговорили політичні еліти різних країн світу, відповідно в астрологів тут було вже доволі велике і буйне поле діяльності, через що його взагалі не слід розглядати. Цього разу давайте зупинимося на реальних експертних прогнозах. Так Американська розвідка передбачала, що Київ впаде за декілька днів, та ще з грудня планувала, як Штати підтримуватимуть українських партизанів, якщо президента й уряд повалять. Декілька тижнів максимум — такий прогноз давали Україні проросійські лобісти в Європі. Проте Україна вже 678 днів тримає оборону та відвойовує свої території!
До чого я це все? Щоб ми, котрі змогли вистояти вже майже два роки, в останню мить не зневірилися. Жодні прогнози не є підставою для страху та паніки. Так, ми не можемо вже тут і тепер остаточно досягти бажаної мети, ми не можемо змінити негативної ситуації, але ми можемо змінити наше ставлення до неї. Ще давньогрецький філософ Сократ закликав: «Зміни себе і світ зазнає змін». Зміни себе, відкрившись у цій трагічній ситуації ще більше до Бога й ближніх, і роби все, що в твоїх силах, так, немовби перемога залежала саме від тебе самого, а решту віддай в надії у руки Божі. Будь стійким, неначе пружина зі сталі, яку можна дуже сильно розтягнути, але при відпусканні вона без руйнувань повернеться до попереднього стану. На жаль, такого не скажеш про клаптик паперу, який сильно зім’яли. Навіть після гарячого розгладжування праскою на ньому залишаться зморшки. Не дозволь нікому і нічому, ніяким прогнозам «зімнути» тебе!
Ось справжній прогноз, висловлений пророком Ісаєю ще в Старому Завіті: «Ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають» (Іс. 40.31).
У цей Різдвяний період ми запрошені роздумувати над тим, що Ісус народжується вночі, бо хоче стати Світлом у темряві, щоб ніхто не загубився у пітьмі людських страждань. Той, хто любить, не може дивитися в майбутнє без надії, заради якої приходить Ісус. Він приходить у страшні й темні ночі Харкова, Херсона та всіх міст, оповитих смертельною пітьмою війни. Він приходить у Твої і мої ночі страждань і самотності.
Велике спасибі тим, хто повірив і вірить у відмінний від зла світ і своїми маленькими жестами любові передає світло Різдва іншим!
Любов спонукає нас бачити в кожному чоловікові чи жінці брата, сестру, Божу дитину, унікальну, прекрасну, тому що вона є любленою малим Дитятком Ісусом.
У неділю перед Різдвом ми слухали Євангеліє від Матея про родовід Христа. Той довгий родовід важких єврейських імен розповідає не лише про історичне народження Христа. До свята Стрітення ми будемо вітатися християнським привітом «Христос Рождається!», немовби запитуючи один одного: а ти зробив усе можливе, щоб Христос народився серед темряви сучасної епохи? Чи записав і ти себе в Його родовід, щоб Він «рождався» через тебе і через мене і в нашому часі? Ось один з мотивів, чому ми вітаємося «рождається», а не «народився». Бо Він, повторюся, має народитися в моєму серці і в моїй епосі!
Ісус народжується вночі і стає Світлом у темряві, щоб запросити Тебе і мене засвітити перед людьми власним світлом так, щоб вони, бачивши наші добрі вчинки, прославляли нашого Отця, що на небі, і щоб ніхто не загубився у пітьмі людських страждань (пор. Мт. 5, 16). Бог дуже сильно бажає, щоб більше ніхто не страждав, і дає Тобі й мені достатньо сил, щоб побороти будь-яке зло на власному життєвому шляху та на шляху історії нашої Батьківщини!
Саме з такими думками запрошую наших читачів увійти в новий рік. Бажаю, щоб у ньому Ви часто зустрічалися з Богом та найкращими друзями і щоб ми всі прийшли до омріяного миру!
о. Іван СТЕФУРАК,
головний редактор
