Не маючи музичної освіти, не знаючи нотної грамоти, ієромонах Даниїл Сікора ЧСВВ написав більше 300 (!) авторських мелодій.
Його колядки, псалми, пісні звучать із храмів та зі сцен. Мало хто вірить, що отець Даниїл взагалі не знає нот, а всі мелодії підбирає «на слух». Це й справді неабияка дивина, бо просто так сісти за інструмент і почати грати, ба більше, створювати мелодію, це — фантастика! Отець Даниїл стверджує, що усі мелодії він чує від Небесного Отця, і лише «передає» їх руками через музичний інструмент. Його ж особистої заслуги в написанні творів немає жодної.
Про творчість, життя та пізнання і служіння Господу з отцем Даниїлом розмовляємо напередодні благодійного концерту на підтримку ЗСУ «Музика з чернечої келії», що відбудеться 18 січня в Івано-Франківській обласній філармонії імені Іри Маланюк. Однойменну назву має і ютуб-канал, на якому ієромонах публікує свої музичні твори. Зізнаюся, що я неодноразово слухала авторські мелодії отця Даниїла і думала, що він щонайменше закінчив музичне училище.
«Може вас розчарую, але це не так, — каже з усмішкою отець Сікора. — Я не маю освіти, і все, що я компоную, — від Небесного Творця. Адже музика з правіків була для прослави Господа. Зі Святого Письма знаємо про старозавітного царя Давида, який майстерно грав для прослави Всевишнього. У Новому Завіті можемо прочитати в Посланні Апостола Павла до Ефесян: «Спілкуйтеся між собою псалмами, гимнами й духовними піснями й складайте в серцях своїх мелодію, прославляючи Господа» (Еф. 5:19). Зараз музика є дуже різноманітна. Але я, як служитель Бога, творю з Його волі».
Писати мелодії отець Даниїл розпочав у 1999-му, будучи ще на новіціяті у Крехові. Він слухав як брати грають і співають, як злагоджено звучить мелодія, підносячи душу до небес. Згодом сам сів за інструмент і почав грати. Чому так сталося, ієромонах пояснити не може. Мовить, що така була воля Божа.
«Загалом я ніколи в житті не думав, що буду священником, зізнається отець-композитор. — Народився та виріс у славному Львові, ходив до школи, мав друзів, до церкви ходив з батьками по великих святах. Рідні раділи, що я взагалі там стою. Потім була армія, служив у десантних військах, після повернення був на заробітках у Німеччині та Чехії».
А згодом… сталося так, що молодий хлопець пішов до храму і… зрозумів, що йому там добре, що він хоче служити Богу. І знову це може здатися дивним. Та, напевно, таким є справжнє покликання.
«Ну і про монахів я мало що знав, чомусь уявляв, що вони живуть у печерах, харчуються абияк, п’ють воду зі скелі, — пригадує з усмішкою отець Даниїл. — Та одного разу мені до рук потрапив журнал «Місіонар», і я захотів стати як ті ченці, що видають цей часопис. Але як? Я – звичайний хлопець! Щоби дізнатися більше про монахів, прийшов на розмову до отця Йосафата Воротняка, ЧСВВ. Запитав його, хто такі монахи ЧСВВ, бо тоді наївно думав, що це щось…пов’язане з Чехією, де я колись був на заробітках. О, та це добре й цікаво! Отець Йосафат «розчарував», пояснивши, що це брати і отці Чину Святого Василія Великого. А далі, коли я сказав, що хочу служити Богові, запропонував поїхати до Крехова.
Проте й тут з тепер уже ієромонахом трапилася пригода: він попросив священника відтермінувати на один день виїзд…, бо дуже хотів подивитись матч «Динамо – Порто». Адже був і зараз є вболівальником. Та й м’яча отець Даниїл любить поганяти. Тоді ж молодик переймався, що не побачить матч, бо… невідомо чи в монастирі є телевізор. Зараз ці думки для поважного ієромонаха дуже смішні.
Щодо музики, то за словами отця Сікори, у нього була певна перерва в творчості, а коли він потрапив до Івано-Франківська, то знову почав компонувати мелодії. Пані Анна Масляк, парафіянка храму Царя Христа, подарувала отцеві старе фортепіано. А композитор та музикант Богдан Шиптур настроїв інструмент. Згодом отець Даниїл отримав у подарунок ще одне фортепіано – «Україна», на якому музикує досі.
Мелодії священник-монах награє в перервах між Літургіями, твори записує на мобільний телефон. Далі його друзі-музиканти розписують їх по нотах та виконують.
«Хочу, аби ці, надиктовані Богом, мелодії звучали, аби їх люди чули та дякували Господу, молилися, змінювали життя», — мовить ієромонах. Також отець Сікора зізнається, що одну мелодію він може скомпонувати за півгодини, а деякі — за три дні. Окрім цього, отець-композитор сам знімає та монтує відео для ютуб каналу. Найзнаковішою мелодією для отця Даниїла є «До Марії». «Вона — наша Небесна Ненька і Мати Самого Господа Ісуса Христа. Для Неї наші найкращі слова та музика, і грати для Неї і про Неї — це щось настільки неймовірне, що ані словами, ані мелодією не передати. Марія — це Всесвіт, Вселенська Любов», — мовить ієромонах.
Ще однією гранню життя та служіння отця Даниїла Сікори є капеланство. Ще з часів проведення ООС (АТО) він є капеланом. Служіння військовим розпочав у Слов’янську. З 2015-го року відбув вісім ротацій, об’їздив багато бригад наших захисників. Із багатьма воїнами знайомий, багато спілкується, молиться, радить, сповідає, допомагає.
Після повномасштабного російського вторгнення він, звісно, продовжує ще більше молитися, служити і допомагати, як волонтер. Тому концерт, під час якого звучатимуть авторські мелодії отця Даниїла, буде благодійним, на ньому збиратимуть кошти для ЗСУ. У дійстві братимуть участь квартет бандуристок «Гердан», ансамбль скрипалів інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони», ансамбль «Голос радости», струнний ансамбль «Quattro corde», академічний камерний оркестр «Harmonia nobile».
Сабіна РУЖИЦЬКА
Світлини з архіву отця Даниїла Сікори
