В музеї мистецтв Прикарпаття днями презентували експозицію ікон та картин, що повернули з планової реставрації. Розповідаємо цікаву історію сакральних скарбів.
Так зокрема відвідувачі збірні можуть побачити дві цікаві ікони апостолів з церкви Святої Параскеви села Космач, що на Косівщині.
«Вони були в першому іконостасі храму, що був споруджений, ймовірно, в 1718 році або й трішки раніше. І тоді ж для храму зробили іконостас, — розповідає Тетяна Маник, вчений секретар Музею мистецтв Прикарпаття. — Його виконував або один, або група народних майстрів. На жаль, ім’я жодного не збереглося. Кажуть просто, що його зробив «Майстер космацького іконостасу». Ікони цього невідомого іконописця є в Національному музеї архітектури та побуту в Пирогово, що на Київщині. Зокрема там зберігається Богородиця Одигітрія. А також у колекції світлої пам’яті Владики Миколая Сімкайла була ікона святого Юрія, що за стилістикою може належати космацькому майстру.
Богоматір XIXст., дерево, лемпакс, темпера, олія, срібло. (Реставраторка Берко Марія)
За словами пані Маник, через 50 років, у 1773 році, іконостас у Космачі змінили на більш «професійний», написаний та зроблений фахівцями. Звісно, що за такий короткий час з іконостасом нічого не трапилося і він був у доброму стані. Проте така заміна, напевно, cпричинена дією спеціальних артикулів та приписів щодо того, як мають бути оздоблені й прикрашені храми. Бо за Берестейською унією в храмах багато що уніфікувалося до західних канонів. Найбільші зміни відбувалися в 1770-их роках, коли тривали численні візитації храмів. За результатами візитацій були дані накази, що ікони «риботицької роботи» (написані народними майстрами) мають бути замінені. Чи потрапила під дію такого наказу заміна космацького іконостасу, наразі достеменно невідомо. Проте його замінили.
Апостоли. 1718р., дерево, левкас, темпера, сріблення. (Реставратор Манько Євген)
Ікони з попереднього іконостасу залишилися в храмі, але не в іконостасі. В ХХ сторіччі космацьку церкву атеїсти закрили. На початку 1960-их знаний режисер Сергій Параджанов знімав там всесвітньо відомий фільм «Тіні забутих предків». І ті ікони ще можна побачити в кінокартині. Згодом він забрав до Києва частину ікон. Як він це зробив — невідомо, вочевидь, мав домовленість з кимось з відповідальних за це. Далі ікони від Параджанова потрапили до нині Національного художнього музею України. А Сергія Параджанова, як відомо, арештували.
У 1972-1974 роках ікони передали в Івано-Франківський краєзнавчий музей, аби їх реставрувати, та відправити знову в Космач, де хотіли створити народний музей. У 1983 році старовинна святиня в Космачі згоріла через навмисний підпал. Ікони так і залишилися в Івано-Франківську. Згодом їх передали в Івано-Франківський художній музей (нині Музей мистецтв Прикарпаття).
Феритрон двосторонній. Страсті Христові. 1756 р., дерево, левкас, темпера, сусальне золото. (Реставратор Карпа Іван)
«Загалом у нас є 8 ікон з Космача: чотири образи апостолів, святий Миколай, Богородиця Одигітрія, великомучениця Параскева та ікона жертвоприношення Авраама. Також є дві ікони з нового космацького іконостасу кінця XVIII сторіччя. А ще є Царські ворота та декоративні елементи, — продовжує пані Маник. Усі ікони написані на двох з’єднаних дошках дерева хвойної породи. Грунтовані левкасом та саме написання проводилося рідкою темперною фарбою.
Вчений секретар музею відзначає, що майстер космацького іконостасу — представник низового бароко. Він поєднав іконописну архаїку XV-XVI сторіч, що відображається в площинних зображеннях, із впливами епохи Ренесансу. Про останні свідчать аркоподібне обрамлення ікони, візерунок «волові очка», орнаментоване акантовим листям тло. А зовнішня багата оздоба — це вже барокова штука. Ікони з космацького іконостасу були в задовільному стані, лише образи апостолів потребували відновлення.
Феритрон двосторонній. Коронування Богородиці. 1756 р., дерево, левкас, темпера, сусальне золото.(Реставратор Карпа Іван)
Окрім ікон з Космача, був відновлений образ Богородиці роботи невідомого народного майстра, датований XIX сторіччям. Вона зберігалася колись на так званих складах культового майна. Музейники припускають, що ікона була або у вівтарі, або в іконостасі.
Відновлено та представлено на огляд двосторонній феритрон (виносна ікона). З одного боку на ній зображено коронування Богородиці, а з іншого — страсті Христові. Ікона походить зі Львівщини й датується 1756 роком. Святиню подарував музею пан Микола Дундяк.
Представлено на виставці й відновлений парсунний портрет Богдана Хмельницького (XVIII ст.) невідомого автора та полотно польського художника Л. Бенедиктовича «Портрет жінки в східному одязі» (1883 р.).
Невідомий художник. Портрет Б.Хмельницького. XVIII ст., полотно, олія. (Реставратор Карапінка Олег)
Реставрація ікон та картин відбувалася у Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Наприкінці 2023-го року ікони апостолів експонувалися на ювілейній виставці, що проходила у Львівському історичному музеї. Зараз у Львові на відновленні експонати з Музею мистецтв Прикарпаття та рогатинської церкви Святого Духа. У планах — приїзд реставраторів з Києва. Вони будуть відбирати 10 невеликих скульптур для відновлення.
Сабіна РУЖИЦЬКА
