Реальність ХХІ століття надшвидка. Безліч пропозицій, трендів, нових технологічних можливостей, і щоб за ними встигнути, потрібно долати надшвидкісний марафон. А в результаті світ технологій завжди буде на крок попереду.
Ера інформації та всезагальної комп’ютеризації. Поглянути хоча б на те, як виглядає власний ранок кожного з нас. Він, мабуть, не розпочнеться без…, подумаєте собі, що без кави, чи склянки води, чи…, правильно – без смартфона. Прокидаючись вранці, першим ділом простягаємо руку до смартфона, щоб перевірити повідомлення. З самого ранку на нас падає безліч невпорядкованого тексту, переплетення хороших і поганих новин, невпинні сенсації з усіх куточків світу. Тривожні заголовки та часто негативні статті тримають нас у сірій буденності. Загалом так починається ранок. Потім – робота… Потім – завершення насиченого дня, проведеного перед комп’ютером в офісі. Додому повертаємося втомленими і маємо величезне бажання відключитися від реального світу різними способами. Часто це відключення виглядає так, що знову залипаємо в прямокутному екрані і так до безкінечності скролимо… ці 5-тихвилинні відео, сенсаційні заголовки, телеграми, тіктоки, вражаючі фото… Список можна продовжувати і продовжувати.
Що залишається після цього огляду безлічі інформації? Чи почуваємося краще від цього, чи наш мозок, психіка, тіло можуть відпочити, розслабитись? Однак після цунамі різноманітної інформації добре є розслабитись і справді провести час з користю.
Інформаційне меню потрібно змінювати
З кожним днем люди, які шукають перепочинку в цьому напруженому світі, недооцінюють силу і користь від читання книг. Прогрес інформаційних технології, про який згадувалося, витісняє думку про те, що книги можуть дарувати задоволення і бути доброю альтернативою. Ще не так давно книги були основним джерелом знань з усіх тем, сьогодні їх замінили веб-сайти, онлайн-архіви, навчальні відео, які можуть містити всю інформацію в одному місці. Звісно, це еврика нашого століття, лежачи в ліжку, маємо «увесь світ на долоні». Яка там книжка – не модно, архаїчний пережиток з минулого? Усталюється переконання, що читати книги в наш час не має особливого сенсу. Будь-яку інформацію можемо отримати з кількох сторінок в інтернеті за короткий час, не читаючи книжок. І що це показує? А те, що ми в неустанному поспіху. Хочемо усе й одразу, з мінімальною затратою часу і з максимальною користю (але так не буває). Однак поспіх, у якому живемо, затьмарив інші переваги книжок, окрім, здавалось би, банальної передачі інформації.
Стоп. Можливо, усе не так. Тоді як? Пригадаймо собі радість і користь від читання доброї книжки. Хтось тут може згадати про школу і не конче приємні спогади (але в кого як, буває по-різному). Маю на увазі книжку, яка залишила хороший досвід і яку хотілось перечитати знову. Книжка, яку можемо порадити до прочитання своїй дитині і внукам, друзям, колегам. Часто доводиться нам чути, що діти і підлітки не читають. Чи ми, дорослі, даємо їм приклад читання? Чи вони мають можливість дорослих побачити за цим справді цілющим і так потрібним діянням, як читання книг?
У 2012 році в Лондоні англійський письменник Ніл Гейман прочитав видатну лекцію на тему «Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?». Текст був опублікований у газеті The Guardian. Ось невеличкий витяг з цієї лекції. Справді вражаючі і не до заперечення аргументи письменника про важливість читання.
«Ми повинні робити речі прекрасними. Не робити світ потворнішим, не передавати наші проблеми наступним поколінням. Ми повинні прибирати за собою, і не залишати наших дітей у світі, який ми так нерозумно зіпсували, обікрали й знівечили. Потрібно, щоб наші діти рухалися по драбині читання: усе, що їм подобається, просуватиме їх – щабель за щаблем – до грамотності. Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. «Якщо Ви хочете, щоб ваші діти були розумними, − сказав він, − читайте їм казки. Якщо Ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок». Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, і їм будуть читати. Де вони будуть уявляти і розуміти. Найпростіший спосіб гарантовано виростити грамотних дітей – це навчити їх читати та показати, що читання – це приємна розвага. Найпростіше – знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте прочитати їх».
З чого почати?
Наполегливо рекомендую змінити або урізноманітнити свій підхід до читання. Якщо хтось мало читає книжок (або взагалі), то, звісно, спочатку буде важкувато. Все, що є цінне, потребує зусиль. Кожному відомо: хороші речі не даються легко. Проте майбутнє обнадійливе – буква за буквою, сторінка за сторінкою і хтозна, яка прекрасна перспектива відкриється! Варто чи ні читати книжки? Варто чи ні вирушити у незабутню подорож захоплюючим світом книги? Кожен повинен відповісти на це питання сам. Моя відповідь: так! Тільки уявити – як можна зручно вмоститись у кріслі чи в ліжку з улюбленою чашкою запашного чаю, це ні з чим ненезрівнянне відчуття паперу, можливість підкреслити потрібні фрагменти. Тримати книгу в руках, гортати сторінки, повертатись до улюблених фрагментів. Книги – це справді безцінна розкіш, яку можна подарувати собі, дітям, родині.
Що робити, щоби почати читати? На заваді не можуть стати слова: брак часу. Тут головне розбудити бажання і мотивацію. Поділюсь кількома простими та дієвими прийомами, які спонукатимуть взяти книгу в руки і читати.
Знайдіть книжку, яку хочеться прочитати. Нехай вона буде з вами усюди: вдома, на роботі, в дорозі. Впродовж дня неодмінно знайдеться хоча б кілька хвилин на читання (в автобусі, стоячи в черзі, чекаючи дитину з уроків чи гуртків). Нехай книжка стане частиною вашої щоденної реальності. Але найважливіше – подбайте про свій смартфон, зробіть усе можливе для того, щоб він не відволікав. Щоб у житті оселились книжки, потрібно виробити звичку читати. Найкраще – не переходити відразу до багатогодинних сеансів читання щодня, а почати з мікрозвичок. 2-3 рази на день по 15 хвилин, на практиці вийде близько години в день. Через тиждень – одна прочитана книга. Може бути, чи не так? Так, просто потрібно зосередитися на щоденній послідовності, яка виробить хорошу звичку. Вибирайте лише ті книги, які вам дуже і дуже подобаються. Це може бути легка художня література, нон-фікшн, професійна література. Тут головне – знайти своє. Сучасні технології пропонують нам електронні й аудіо книги, і не забуваймо про класику – ні з чим незрівнянна паперова книга. Але вибір кожного особистий.
Читати так, щоб залишилось в голові
Читаючи книгу, варто робити нотатки. Це може бути текст, написаний у зошиті, відзначення найцікавіших моментів в книзі, ставлячи стікери-закладки, щоб було легше шукати. Книга має залишати про себе слід. Не все вдається запам’ятати. Тоді чому б не занотовувати чи не підкреслити фрагменти, які справляють враження!? Якщо хочемо читати книжки результативно, ефективно та мудро, якщо хочемо, щоб послужили нам для доброго проведення часу, саморозвитку, професійного зростання, не забуваймо знаходити відповідь на питання: чому хочу прочитати саме цю книгу? Читання без мети, без вдало підібраної літератури, з поспіхом не принесе бажаних результатів.
Барвистий арабський вислів говорить про книжку так: «Книга – це міх, наповнений знанням і дотепністю, посудина, налита серйозним і жартівливим. Як добрий квітник, який можна нести в дорожньому мішку, і як прекрасний сад, який завжди можна розгорнути перед собою! Чи чув ти про дерево, яке не засихає, або квітку, яка не в`яне, чи плід, який не гниє?… Книга – сховище скарбів, комора наук, джерело мудрості».
Читання книг позитивно впливає на наше психічне здоров’я. Це ефективна форма втечі від реальності, яка допомагає нам перевести подих та розслабитися. Дослідження показують, що люди, які регулярно читають, мають менший рівень стресу та менш схильні до депресії. Регулярне читання книг може виступати в якості терапії. Занурення в інший світ і спілкування з героями можуть допомогти нам краще зрозуміти власні проблеми та почуття.
В читанні найголовніше – почати читати. Подаруйте собі свято, яке завжди буде поруч!
Алла КАПУШ
