Найстарша монахиня-василіанка відзначила 105-річчя

0
17

10 червня відзначила 105-й день народження с. Ольга Ладжун, ЧСВВ, монахиня-василіанка з монастиря Пресвятої родини в м. Хуст.

Про це повідомляє Провінція Пресвятої Тройці сестер Чину святого Василія Великого в Україні.

Сестра Ольга мешкає у спільноті монастиря Пресвятої родини в Хусті Закарпатської області.

З нагоди свята багато сестер у монашестві, друзів і добродіїв зібралися на подячну Архиєрейську Літургію, яку очолив владика Ніл Лущак, єпископ Мукачівський.

Протоігуменя м. Даниїла Винник привітала с. Ольгу, подякувавши за вірність монашому покликанню та служінню, за її молитви та свідчення життям.

З нагоди 105-річчя та за служіння владика Ніл нагородив с. Ольгу Орденом імені Августина Волошина. Відтак мер Хуста вручив сестрі почесну грамоту за багаторічну сумлінну працю, самовіддане служіння Богові, Церкві й українському народові та плекання глибокої духовності й моралі.

Довідка

Марія — майбутня с. Ольга — народилася 10 червня 1919 року у християнській сім’ї в с. Руські Комарівці, що недалеко від Ужгорода. Після смерті батька в 1924 році мати була змушена віддати Марію та її старшу сестру Єлизавету на виховання до сиротинця сестер василіанок в Ужгороді, а тим часом працювала, щоб утримувати дітей. Деякий час вихователькою в маленької Марії та її сестрички в сиротинці була с. Василія Глібовицька. Сестра Ольга пригадує, якою великою була дитяча радість, коли у 4-му класі учням вручили перший в їхньому житті зошит на 12 сторінок.

Живучи із сестрами, Марія мала нагоду побачити монаше життя зі середини і згодом вирішила посвятити своє життя Господеві.

У 1936 році Марія вступила на новіціят до Ужгородського монастиря, де на облечинах отримала монаше ім’я — Ольга. Після складення перших тимчасових обітів с. Ольга навчалася в учительській семінарії сестер василіанок, яку закінчила за 5 років. Здобуваючи освіту, с. Ольга паралельно працювала у вчительській семінарії в Ужгороді. Після завершення навчання та отримання диплому с. Ольга разом з іншими сестрами була призначена для праці в церковних школах. Зокрема, сестра навчала в церковній школі містечка Великий Бичків.

Великим добродієм та духовним батьком для дітей і сестер був о. Августин Волошин, який особливо дбав про сиріт. Отець Августин та його дружина Ірина не мали власних дітей, тож віддали своє помешкання у м. Хуст сестрам василіанкам для організації там сиротинця. Згодом замешкали там разом із сестрами та дітьми. Як згадує с. Ольга, сироти називали подружжя Волошинів батьком і матір’ю.

Діти в сиротинці разом з о. Августином Волошином, їмостю Іриною та сестрами василіанками

У 1941 році с. Ольга вступила до університету в м. Сегед (Угорщина), де навчалася на біологічному факультеті. 28 серпня 1944 року сестра склала вічні обіти в Ужгородському монастирі. Після приходу радянської влади всі греко-католицькі монастирі були ліквідовані, а сестри були змушені шукати прихистку в родини та знайомих.

З 1946 по 1949 рік с. Ольга працювала бухгалтером у різних установах. А з 1950 року впродовж 20 років працювала вчителем біології у с. Середнє Ужгородського району. Незважаючи на важкі часи, невигоди та переслідування зі сторони радянської влади, с. Ольга разом з іншими сестрами продовжувала жити монашим життям. У час підпілля вона належала до підпільного монастиря сестер василіанок у Мукачеві.

Сьогодні с. Ольга Ладжун проживає у монастирі в м. Хуст, у тому ж будинку, де був сиротинець і мешкав о. Августин із дружиною.

Джерело