Якби дванадцятирічній Люді сказали, що вона фанатітиме від книжок, вона б засміялась. Якщо сказати двадцятирічній Люді, що виходить друком якась її книжкова бажанка, вона теж засміється, але вже з іншим настроєм.
Якось так сталось, що книжки стали невіддільною частиною мене, хоч я й не завжди любила читати. То, мабуть, зіграла роль «правильна компанія» – коли навколо тебе люди, які мають таке хобі, ти й сам мимоволі починаєш цим цікавитись.
Книжки дають чудову можливість ненадовго відірватися від реальності та проникнути в інший світ, прожити десятки життів та разом із персонажами врятувати світ (або знищити його, це вже залежить від книжки). Та найбільше я люблю в книжках «емоційні гойдалки», коли одна сторінка викликає і сум, і радість, наступна сторінка – залита сльозами, а від ще одної серце вилітає зі швидкістю світла. Такий спектр емоцій не завжди відчуєш у буденному житті, але може воно й на краще.
Моя домашня бібліотека частенько поповнюється новими книжками різних жанрів, але є такі, які важко відпустити навіть через деякий час. Я з великою радістю книголюба прорекламую вам декілька з них, але одразу зазначу, я не літературний критик, і все, що ви далі прочитаєте (на що я сподіваюсь) – виключно суб’єктивно.
Розпочне наш хіт-парад жанр фентезі. Дракони, магія, ельфи, чаклуни, боротьба Добра і Зла – усе тут і загорнуте в чудернацькі шати. Одним з перших моїх фентезі стала трилогія «Таймлесс». Подорожі у часі, масонські ложі, перше кохання й один старий маразматик, який захотів правити світом. Якщо у вас поганий настрій, а надворі дощ – ласкаво просимо у гості до Гвендолін Шеферд.
Якщо ж вам хочеться втекти від реальності якомога далі й відчути магію – запрошую до світу трилогії «Тінь і Кістка». Тільки будьте обережні не попадіться на очі Дарклінгу, він не любить звичайних людей. Зрештою усі гриші (по-простому чаклуни) не люблять звичайних людей. Хоча їм таки доведеться переосмислити свої вподобання, але це тільки якщо Ви дочитаєте до другої книжки.
А якщо вам до вподоби дощ, похмурий Лондон і симпатичний ловець на привидів, тоді біжіть у книгарні по цикл «Локвуд і Ко». Хоч це й підліткові книжки, я все ж не рекомендую читати їх уночі. Хоча чого я це кажу, вас і так затягне так, що й до ранку не відірветеся від книг. Передайте «Привіт» Люсі й Джорджу і не забудьте про чай!
Вічна класика детективного жанру – її неймовірність Агата Крісті. Під кінець її історій підозрюватимете всіх, навіть себе. На літо ідеально «Смерть на Нілі» – круїзний лайнер, загадкові піраміди, вишукане товариство – ну що може піти не так?
Якщо вам хочеться чогось цікавенького з долею романтики (навіть якщо й не з хепіендом), тоді можете почитати «Ліцей слухняних дружин» Ірен Роздобудько та «Зникнення аптекарки» Сари Пеннер або ж кримінальний роман «Марні» Вінстона Грема. Останній точно не залишить вас байдужим вже хоча б через антураж подій.
А якщо ваше серце належить фантастиці чи антиутопіям, то повертаємось до класики: «1984» Джорджа Орвелла, «Квіти для Елджернона» Деніела Кіза. Добре, що хоча б у книжках можна зустріти ідеальний світ чи найкращі ліки для людства.
А якщо бути справедливим, то читайте будь-що. Немає різниці, чи це якісна всесвітньовідома книга, чи посередній фанфікшн – якщо це викликає у вас задоволення та інші емоції, то це вже варте до прочитання.
Людмила ГІЛЬТАЙЧУК
