У відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача відбудеться особлива проща, у часі якої заплановане освячення 28-ми вперше написаних ікон українських новомучеників, яких проголосив 27 червня 2001 року під час свого візиту до Львова святий Папа Іван Павло ІІ.
Про значущу подію, а також про життя Відпустового центру та яблука «від блаженного Омеляна Ковча» у програмі «Варто знати», що лунає в етері радіо «Дзвони», розповіли священнослужителі відпустового місця о. Юрій Сидір та о. Володимир Лукашевський.
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»
Розповідаючи про зародження ідеї прощі на честь українських новомучеників, о. Володимир Лукашевський каже: «Стикаємося з такою цікавою річчю — коли до нас приїжджають паломники й ми проводимо екскурсію, то завжди ставимо запитання: «Скільки ви знаєте українських новомучеників?» або ж: «Чи знаєте когось з українських новомучеників?». Більшості паломників важко відповісти на це питання. Тому нашою метою є популяризація українських новомучеників. Бо вони є наші, рідні, які спілкувалися українською мовою, ходили українськими вулицями та їли український борщ. Вони терпіли від тих самих ворогів, яких маємо сьогодні. Вони страждали, були замордовані й закатовані за те, що були українцями, любили українську Церкву та культуру».
«Варто знати своїх, бо вони знають нас як ніхто: вони переживали ті самі проблеми, що й ми, а тому, мабуть, є найближчими, хто зможе просити у Господа мир і перемогу. Тому наша проща є дуже гарною подією для України: наразі є написаними 28 ікон наших новомучеників, які згодом освятить Владика Кеннет Новаківський, Єпископ Єпархії Пресвятої Родини з осідком у Лондоні», — додає о. Юрій Сидір.
– Отець Юрій згадав про ікони, написані спеціально до цієї прощі. Розкажіть нам про це з перших уст.
«Ми в Старуні кожного дня о 18:00 годині маємо вечірню молитовну програму. І коли у нашому Місяцеслові випадає вшанування того чи іншого блаженного чи блаженної, то стараємося у розробці програми включити молебень, акафіст чи інше набожество до них. Тому ми видруковували ікону, щоб люди могли побачити їх вигляд. Отож десь у січні ми вирішили запровадити таку ініціативу, яку назвали «28 сімей – 28 ікон новомучеників». Мета її дуже проста: одна сім’я офірує кошти на написання однієї ікони новомученику. У надзвичайно швидкому темпі (ми навіть такого не сподівалися) зібралися охочі сім’ї. Зараз майстер вже закінчив написання цих ікон, вони виконані в одному стилі. Вже 27 червня відбудеться їх освячення», — розказує о. Володимир.
«Зберігатися ікони будуть у нашому Відпустовому центрі, а коли настане день спомину певного блаженної чи блаженної, то люди зможуть приклонитися до них. Також у планах маємо зібрати мощі цих блаженних, щоб разом з іконами виставляти їх до почитання».
– Шкода, що не збереглися мощі всіх блаженних. Знаємо, що є єпископи, яких погребли разом з багатьма іншими людьми. Але тим не менше, для Бога немає нічого неможливого. Можливо знайдуться реліквії, якими користувалися блаженні.
Привідкриваючи завісу на те, хто з архієреїв очолить богослужіння, о. Юрій Сидір зазначає, що у Відпустовому центрі вперше зустрінуть Владику Кеннета Новаківського, а також буде присутній Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
«Програма молінь традиційно розпочнеться о 18:00 годині зустріччю владик та Архієрейською Божественною Літургію. Згодом відбудеться Чин освячення: кожна сім’я триматиме ту ікону, на яку офірувала, а Владика благословлятиме ці ікони свяченою водою. На завершення ми помолимося молебень до українських новомучеників і молитву відпусту. Звісно, що протягом усього часу можна буде приступити до Таїнства Покаяння, адже це одна з умов відпусту — посповідатися, прийняти Пресвяту Євхаристію та помолитися у наміренні Святішого Отця», — продовжує о. Володимир.
Своєю чергою, о. Юрій Сидір зазначив, що це вже не перший захід, присвячений українським новомученикам: «На початку зародження Відпустового центру першою ініціативою для почитання українських новомучеників став сад, який ми висадили разом із Бюро з питань екології Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. На честь кожного блаженного було висаджено деревце, поруч з яким встановлена табличка з QR-кодом, відсканувавши який можна ознайомитися з постаттю. Багато прочан, які завітали до Старуні, ходили по цьому саду і в такий спосіб їх вивчали».
– Справді, за ці роки сад уже виріс і змінився, тож можна скуштувати смачні плоди, і підкріпитися не тільки духовно, але й фізично. Тільки (увага!) не обривайте все.
Отці, раніше ми з вами вже робили інтерв’ю, і пам’ятаю, що у вас було багато планів та ідей. Що з них вдалося втілити?
«Так, справді було багато планів, значну частину з яких ми реалізували. Коли нас лише призначили на служіння до Відпустового центру, то в нашому хресті була тільки каплиця Пресвятої Родини. Проте була потреба служити десь Святу Літургію, адже приїжджало багато паломників. Тому ми збудували невеличкий храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, а зараз будуємо собор на честь блаженного Симеона Лукача. Він досить великих обсягів, тому потрібен час, щоб його збудувати. Також у нас є передана частинка мощей для почитання в цьому храмі. За час, який служимо, ми навіть зустрічалися з паломниками, які давали свої свідчення про отримані ласки, які люди просили за заступництвом блаженного Симеона.
Останнім часом ми створили книгу, до якої запрошуємо вписувати імена наших Воїнів, адже кожного дня молимося за наше військо. Особливим днем є понеділок, коли посилено заносимо молитви за всіх військовослужбовців. Тому всіх, хто відвідує чи відвідуватиме наш Відпустовий центр, просимо записувати імена наших Захисників і Захисниць, за яких будемо радо молитися», — наголошує о. Юрій Сидір.
Відтак о. Володимир додає: «Старуня — це таке унікальне місце, приїжджаючи куди, ви кожного разу бачите щось нове. Бо у нас завжди зароджуються якісь нові ідеї. У нас є концепція, що зараз знаходиться на стадії розвитку: хочемо звести меморіал для вшанування наших Героїв та людей, загиблих у часі війни. Та основним плодом нашої праці є те, що люди приїжджають, хочуть молитися й повертаються до нас. Коли людина хоче знову і знову повертатися, бо їй є добре і вона відчуває себе в Божій присутності, то це справді свідчить про те, що місце є святим».
Отець Юрій розповідає, що нещодавно «Матері у молитві» зробити ще одну гарну пожертву: вся спільнота Івано-Франківської Архієпархії долучилася до збору й пожертвувала вітражну ікону, яка стане запрестольною в каплиці Пресвятої Родини, що знаходиться у хресті. Тож згодом відбудеться Чин освячення ще одної ікони.
– Розкажіть якусь унікальну ситуацію з прощі, яка вам запам’яталася.
«Кожна подія й проща має свою особливість. Але розкажу про те, що має цінність для мене», — розпочинає о. Володимир Лукашевський. І продовжує: «Згідно з розпорядженням Синоду Єпископів, 24 лютого проводили молитовне стояння. Це робили в кожному храмі, однак у Старуні ця безперервна молитва тривала близько 11 годин. І маю свідчення, яке людина написала мені в особисті повідомлення: жінка приїхала в Старуню з конкретною метою — її рідний брат воює і в той момент знаходився на «нулі». Останніх кілька тижнів вона не мала від нього жодної звістки, тому їхала молитися з наміром почути від нього хоч слово. Як свідчить жінка, після завершення молінь вона відчула спокій і мир у душі. Повернувшись додому, близько опівночі отримала повідомлення від брата «Я є. Зі мною все добре. Потім поговоримо». Вона зрозуміла, що все буде добре ще під час цієї молитви. Тому Господь творить неймовірні речі».
Те, що важливо почути кожному
«Бажаю кожному знати, що Господь є Всемогутнім і Всесильним, тому через нашу віру й молитву ми можемо випросити ласки у Нього. Бог є поза часом, тому потрібно бути вірним до кінця і вірити, що Він подарує нам перемогу. Молімося й спільними зусиллями йдімо до цієї бажаної перемоги», — мовить о. Юрій Сидір.
«Я ж побажаю завжди пам’ятати, що Бог є поруч з нами. Він не покинув нас, не «виїхав» і не «іммігрував». Господь завжди є у місці, де на нього чекають. Тому запрошуємо до Старуні, де ви точно зможете відчути Божу присутність і близькість. Як сказав Владика Микола Семенишин під час нашої Архієпархіальної прощі: «Святість — це мати Бога за свого товариша». Отож 27 червня запрошуємо вас до Відпустового центру блаженного Симеона Лукача, щоб «потоваришувати» з нашими українськими новомучениками», — приєднується о. Володимир Лукашевський.
Також священнослужителі пригадують, що 29 числа кожного місяця у Відпустовому центрі проходять нічні чування, на яких присутній хтось з архієреїв нашої Української Греко-Католицької Церкви. Також кожного дня о 18:00 годині можна взяти участь у молитовній програмі, або ж приїхати у будь-який інший час, адже двері храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, в якому зберігається ікона нашого покровителя та ікона Богородиці, передана з Архікатедрального і Митрополичого собору Воскресіння Христового, завжди відчинені.
Розмовляв о. Ігор ТУЗИК
Підготувала Марія ІВАНЦІВ
