Як відомо, 1 липня 2024 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук Архієрейською Божественною Літургією відкриє ювілейний рік Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Моління відбудуться з нагоди 90-річчя утворення Європейської Провінції Співстраждання Матері Божої.
Для Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ сестра Христофора Буштин, Провінційна настоятелька СНДМ, розповіла про Згромадження, яке вже понад 131 рік несе світло добра й милосердя у світ, йдучи туди, де люди потребують допомоги.
– Сестро Христофоро, знаємо, що кожна спільнота, очевидно й Згромадження, має своє завдання, місію, яку сповнюють для людей. Розкажіть нам про основне завдання, яке стоїть перед Сестрами Служебницями Непорочної Діви Марії?
– Ключове завдання нашого Згромадження — Церква, яка йде до людей, до людських потреб. Наше Згромадження було першим місійним, активним та відкритим Згромадженням в УГКЦ, а опісля вже з’явилися інші Згромадження такого типу чи реформовані. До того часу у Церкві монашество було закритого типу, це коли люди йшли до сестер, щоб тут помолитися та отримати духовну підтримку.
У 1982 році наше Згромадження з’являється як новий тренд Церкви, як відповідь на нову соціальну доктрину, коли Церква йде до людей і допомагає їм. Так є і до сьогодні, наше завдання — передусім бачити потреби людей і йти до них. Ми служимо для людей, здійснюючи євангелізаційну місію Церкви.
Якщо говорити про нашу харизму, то нею є все те, чим могли займатися жінки від початку створення нашої спільноти. Найперше — виховання дітей, тому до Другої світової війни у нашій Європейській провінції було приблизно 100 домів, у них виховувалося 5 тисяч дітей.
Зараз ця частина нашої харизми проявляється у різних формах виховного служіння. Сестри можуть бути вчительками християнської етики у школах, наше Згромадження опікується двома садочками: в Червонограді та у Стрию. У них навчається близько 60 дітей.
Також сестри багато катехизують, долаючи новий виклик, який з’явився у Церкві після підпілля, проводжуючи євангелізаційний процес передачі віри, який був перерваний. Зараз, після 30 років плідної праці, він вже «стає на ноги» і навіть у парафіях ми часто бачимо молодь, яка вже стежками своїх наставників, зокрема й сестер нашого Згромадження, катехизує та навчає дітей. З виходом із підпілля Глава Церкви звернувся до Генеральної Настоятельки, просячи про допомогу з катехитичним служінням в Україні. Відтоді с. Луїза Цюпа, служебниця з Бразилії, три десятки років розвивала катехитичне служіння в Церкві через Катехитичну Комісію та катехитичні інститути.
Зараз цей напрямок залишається одним із наших основних місій. Я б сказала, що понад 50% сестер Служебниць в Україні сьогодні продовжують євангелізувати, готуючи дітей до першого урочистого причастя, катехизуючи дошкільнят, працюючи з підлітками, молоддю та дорослими.
Наша харизма — йти туди, де найбільша потреба, зокрема духовна, виховна та соціальна.
Сьогодні свою працю ми спрямовуємо на підтримку сімей зі складними життєвими обставинами. У нас є дві чинні програми — 23 роки ми реалізовуємо «Міст Надії», яка сьогодні опікується понад сотнею дітей. Всього від початку даної ініціативи ми надали допомогу понад 300 дітям за підтримки наших добродіїв.
При наших монастирях в Україні діє 13 осередків «Міст Надії», у яких сестри піклуються про духовні потреби дітей-сиріт та з потребуючих багатодітних родин. Сестри проводять для дітей катехитичні заняття, організовують екскурсії, духовні прощі. Особливо діти чекають на літо, тому що мають можливість відпочити у християнському таборі в Карпатах. Сестри надають діткам духовну підтримку, матеріальну та соціальну допомогу.
Друга ініціатива — підтримка дітей-сиріт українських Захисників, яка діє вже понад рік спільно з сестрами з Польщі та добродіями. У ній станом на сьогодні беруть участь понад 120 дітей. Це справді складна робота, але у такий спосіб сестри присутні у родинах вдів та сиріт, надаючи духовну підтримку тим, хто її справді потребує.
Ще одна наша велика соціальна робота вкладається у проєкт «Дім Надії» у Львові. Про це детальніше розповість с. Єлисавета Проць, провінційна дорадниця, яка здійснює своє служіння у цьому місці.
Сестра Єлисавета: «Це є студентський соціальний гуртожиток, який створений у 2013 році. У ньому ми надаємо соціальне житло та простір розвитку для дівчат із найбільш соціально незахищених сімей — це діти-сироти, напівсироти, внутрішньо переміщені особи та дівчата, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Ми намагаємося створити їм справді гарні умови для життя, надаючи для цього все необхідне, за підтримки наших добродіїв. Окрім того, дівчата отримують духовну підтримку. Також ми організовуємо тематичні вечори та святкування, запрошуємо цікавих гостей. Подорожуємо та маємо різні виїзні навчання.
Сестри Служебниці зазначають, що зараз вони проводять набір дівчаток, які мають потребу у соціальному житлі на період навчання у Львові. У будинку можуть проживати дівчата віком 15-23 роки. За деталями звертайтеся: +380963530986 — сестра Вероніка, або +380689772950.
– Сестро Христофоро, як Ви розповідали раніше, ваша основна харизма — йти туди, де найбільша потреба. Сьогодні наша держава зранена війною і кожен українець потребує підтримки. Розкажіть, будь ласка, у яких куточках України сьогодні присутні сестри Служебниці та яке завдання вони там виконують?
– Один із наших засновників — слуга Божий Єремія Ломницький конкретизував нашу місію і сказав, що це виховання малих дітей. Натомість інший співзасновник слуга Божий о. Кирило Селецький говорив про потреби жінок і дівчат та іншого типу парафіяльну діяльність. Тому станом на зараз сестри підтримують красу Божого храму, шиють ризи, прикрашають престоли чи здійснюють інші служіння при святинях.
Сестри роблять те, що може сприяти якісному розквіту суспільства, а жінка завжди є його ключем розвитку, бо вона народжує дітей та дбає про них. Сім’я має організовуватися навколо жінки, бо вона є тією, яка приводить на світ нове покоління. Ми займаємося серцем суспільства — жінками та дітьми, сім’ями, їхніми духовними потребами, підтримкою їх.
У нас є сестри, які мають бажання поїхати на лінію фронту, навіть одна з наших дорадниць сестра Тадея відвідувала наших Воїнів, везучи різного роду допомогу для військових та капеланів. Сьогодні ми присутні на передовій молитвою. Маємо навіть сестру, яка має фах ерготерапевта та реабілітує Захисників у Трускавці. Дуже важливо продовжувати ту працю, яку робили до війни, та молитися, цим самим показуючи стійкість і резильєнтість до викликів сьогодення. Сьогодні ми не є видимі на лінії фронту, але ми завжди поряд у молитві та різній соціальній підтримці.
– Будь-яка спільнота — це люди. Думаю, монаші згромадження не є винятком. Розкажіть, будь ласка, чи відчувається сьогодні у вашій спільноті брак покликань?
– Я вважаю, що час війни — це час, плідний на духовні покликання. Бути монахинею — це велика відвага, це вміння сказати «Так» на Божий заклик. Сьогодні ми маємо дві кандидатки, які ось-ось стануть новичками. Зараз вони проходять формацію… Ми чекаємо! Цьогоріч із вересня ми готові прийняти 10 кандидаток, маємо припущення хто б це міг бути, але Господь точно знає поіменно цих осіб.
Спостерігається гарна тенденція, що зараз до нас зголошуються люди з освітою, які вже мають до 30-ти років, а це означає, що Господь нам посилає сестер, які готові розпочинати служіння, а ми сьогодні маємо справді великі потреби. Сьогодні ми євангелізуємо, катехизуємо, працюємо при церквах, кілька сестер працюють у медичній сфері, є великі соціальні виклики.
– Сестро, можливо, у часі нашої розмови у Вас визріло побажання, яке б Ви хотіли промовити до всіх, хто читатиме це інтерв’ю?
– Звісно. Я бажаю тим дівчатам, які відчувають у своєму серці заклик Бога до служіння, не боятися сказати Йому «Так!». Безумовно, для того, щоб прийняти рішення будь-якого роду, треба мати відвагу. Йти за власними прагненнями — треба мати відвагу. Сьогодні людина, у зв’язку із великою масою інформації, яку ми маємо зокрема з соціальних мереж, може відкладати рішення, опиратися. Тому я хочу побажати сестрам вірного та відважного служіння Господу Богу, а дівчатам — слухати Божий голос і не боятися бути відважними. Дівчата, які мають бажання стати сестрами, можуть зголоситися до мене, вчительки новіціяту чи написати нам у соціальних мережах:
Наш сайт: https://ssmi-ua.org/
Інстаграм: ssndm_ssndm
Фейсбук: Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії
Електронна пошта: ssmi@mail.lviv.ua
Прошу у Бога перемоги для України, закінчення війни та зцілення ран людей, які терплять!
Розмовляла Христина ГАМАНЮК
