На Прикарпатті активно діє християнська мирянська спільнота «Подружні зустрічі». Незабаром в Зарваниці учасники спільноти будуть відзначати 25-річчя з дня її заснування в лоні УГКЦ.
З нагоди ювілею зустрічаюся з лідерами івано-франківського осередку спільноти, що є в нашій Архієпархії — Олегом та Світланою Карповими. Пані Світлана за фахом лікарка-неонатологиня, працює в обласному перинатальному центрі, пан Олег — колишній військовий. Подружжя є діяльними та активними парафіянами храму Царя Христа отців василіян. «Подружні зустрічі» («Encounters of married couples») є міжнародною католицькою спільнотою, що має на меті поглиблення взаєморозуміння між чоловіком та дружиною, піклування про єдність і тривалість подружжя згідно з вченням Вселенської Церкви, — розповідає пан Олег. — Діяльність спільноти сприяє повноті християнського життя й досконалій любові, здійсненню покликання кожної людини до святості через Тайну Подружжя». Рух виник у 1978 році. Перші експериментальні подружні вікенди пройшли у Лясках біля Варшави. Засновниками спільноти є Ірена та Єжи Ґжибовські. З Польщі рух поширився по світу.
«У нашій державі історія спільноти в лоні Української Греко-Католицької Церкви почалася з перших реколекцій, які відбулися 29-31 січня 1999 року у місті Ворзель, на Київщині, — додає пані Світлана. — Ініціаторами проведення днів віднови духа, на які були запрошені подружні пари — парафіяни церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі у Києві, були Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії за підтримки та благословення пароха, о. Ігоря Онишкевича. Реколекції провели подружні пари-аніматори Руху з Римо-Католицької Церкви та сестра Христофора Буштин, СНДМ, яка раніше була на таких ретритах у спільноті римо-католиків. Тоді в реколекціях взяли участь 14 подружніх пар, два священники та дві сестри служебниці. Зараз греко-католицькі осередки спільноти є в Києві, Львові, Тернополі, Чорткові та Івано-Франківську».
Перші реколекції на Івано-Франківщині були проведені 23-25 березня 2000 року за участю аніматорів з Києва (подружжя Тернопільських, Брацюнів та о. Олексія Геника), завдяки яким започаткували осередок в Івано-Франківську, що розпочав свою активну діяльність у 2003 році. 15 серпня 2009 року статут міжнародного руху «Подружні зустрічі» був затверджений у Ватикані. А 11 грудня 2009 року українська спільнота аніматорів Руху отримує статут, потверджений Патріархом УГКЦ Блаженнішим Любомиром Гузаром, який був великим другом спільноти. Зараз Блаженніший Святослав Шевчук також підтримує «Подружні зустрічі». Без сумніву, підтримка є і на рівні Івано-Франківської Архієпархії, Митрополитом Володимиром Війтишиним. «Наразі в Івано-Франківській Архієпархії є чимало пар, учасників спільноти, та священників-аніматорів, які їздять з нами на ретрити і супроводжують нас духовно, — мовить пан Олег. — Учасники спільноти проводять формаційні зустрічі, реколекції, Хресні дороги. Від початку повномасштабного вторгнення ще й щодня моляться на вервиці за мир». До речі, саме реколекції є основним інструментом спільноти. Вони відбуваються на виїзді, з п’ятниці до неділі, за спеціальною програмою. Реколекції проводить команда аніматорів, подружніх пар та духовних осіб: священників, монахів або монахинь. «Під час реколекцій пари насамперед більше спілкуються між собою. Бо не таємниця, що в сучасному світі, часто у подружжя залишається мало часу на розмови, бо люди працюють, дбають про дітей, онуків, інших родичів, мають домашні побутові клопоти, хобі, тепер й волонтерство, — каже пані Світлана, — На розмову чоловіка з дружиною вже й часу не залишається. Часто чоловік чи дружина не знають, чим цікавляться, які книжки читають, про що мріють, до чого прагнуть їхні половинки. Так і живуть… Але подружжя має розмовляти, підтримувати одне одного, любити, а з ними має бути Бог і щоденні молитви. І тоді, навіть у часи випробувань, вони вистоять, стануть ближчими один одному, між ними залишиться міцний подружній зв’язок, бо пара з Богом — Сильним, Могутнім і Люблячим Батьком».
Загалом реколекції — це чудова можливість відновити свої почуття, поглибити взаємну любов чи заново відкрити її, навчитись розуміти одне одного та долати конфлікти. Незалежно від подружнього стану, рівня взаєморозуміння та злагоди в сім’ї, такий ретрит зміцнює подружжя й збагачує діалог між чоловіком та дружиною. Принципи, за якими будується діалог у спільноті «Подружні зустрічі» — більше слухати, ніж говорити; ділитися, а не дискутувати; розуміти, а не оцінювати. А понад усе — пробачати. Родина Карпових стверджує, що на віднову духа приїжджали подружжя в глибокій кризі, які навіть вирішили розлучитися. Були й такі, які не визнавали, що вони в кризі, або жили багато років у цивільному шлюбі. Та, розмовляючи один з одним, слухаючи свідчення інших пар, а також завдяки молитвам, Сповіді, Причастю, чоловіки та дружини вирішували взяти церковний шлюб, відкладали розлучення і згодом відновлювали родину.
«Зараз є багато проблем і викликів, що негативно впливають на подружжя, зокрема це війна й пов’язані з нею проблеми, аморальність, вседозволеність, безвідповідальність, налаштованість суспільства на споживацтво. Через це виникає небажання домовлятись, поступатись, прощати, є зневаження цінності Таїнства шлюбу. Розв’язати ці проблеми може лише Господь, з Яким парам треба розмовляти», — говорить пані Світлана.
Щороку проводиться близько десяти ретритів для подружніх пар, в яких беруть участь понад 150 пар учасників. У кожному осередку збираються малі групи з-поміж учасників основних реколекцій, які продовжують діалог, опрацьовуючи різноманітні теми з подружнього життя. Аніматори спільноти підтримують стосунки з учасниками реколекцій на численних зустрічах опісля них, в родинних таборах, що двічі на рік проводяться в різних мальовничих куточках України, у спільних прощах до святих місць України чи на Хресних дорогах.
P. S. Детальніше про спільноту та її діяльність можна ще дізнатися на фейсбук-сторінці: «Подружні зустрічі Івано-Франківськ УГКЦ».
Сабіна РУЖИЦЬКА.
Фото з архіву подружжя Карпових
