Доброю традицією стало для парафіян Рожнятова здійснювати жертовний хід до Гошева. І цього року 12 серпня вірні парафії Різдва Христового Рожнятівського протопресвітеріату з благословення отця декана Степана Твердохліба вже вчетверте здійснили щорічну пішу прощу на Ясну Гору у Гошеві.
Проща – для кожної людини це щось дуже особливе, надважливе, це жертовна дорога, дорога до Пресвятої Богородиці. Люди з радістю приймають всі фізичні навантаження і втому заради порятунку тих, за кого вони ревно моляться. Цьогоріч, як і минулого року, прочани (а їх було більше 140 учасників) щиросердно молилися за мир в Україні, за наших Героїв-Захисників, за їх щасливе повернення до рідного дому здоровими і з перемогою.
Ранковими вуличками Рожнятова, як тільки благословилось на сонячний серпневий день, помолившись на щасливий хресний хід, дорослі й діти вирушили до Цариці Карпат у Гошів. Радувало те, що до гурту прочан у кожному селі долучалися все нові і нові паломники. До прощі з молитовним поміччю доєднався парох с. Спас о. Павло Паталій та прочани парафії. Дорогою лунали молитви вервиці, в яких побожні люди черпали силу та енергію, кілометр за кілометром під спекотним сонцем долаючи дорогу до Гошівського монастиря. По дорозі робили молитовні зупинки біля кожного Божого храму, а отці благословляли на добру путь.
У Долині прочан біля храму Різдва Пресвятої Богородиці зустрів протопресвітер Долинський о. Зореслав-Іван Котович. Відбулась спільна молитва, а на завершення, поблагословивши вірян, священник наголосив, що кожен, хто пожертвував цю пішу прощу до Гошева за мир в Україні, зробив велику справу не тільки для своєї душі, але й для підсилення небесного щита для кожного нашого захисника і захисниці.
У монастирському храмі на Ясній Горі молилися щиро, вдумливо. Прочани приступили до Святої Тайни Покаяння, а під час Божественної Літургії прийняли Святе Причастя та прославляли Господа, молилися перед чудотворною іконою Божої Матері за кожного військового, полоненого, пораненого, біженця, просили про Її заступництво.
Сповнені радістю та переповнені Божою благодаттю, з вдячністю протопресвітеру Рожнятівському о. Степану Твердохлібу за організацію та молитовний супровід прощі, прочани повернулись до своїх домівок.
Проща – це жертва Богу, Пресвятій Богородиці і кожен жертвує її у своєму намірі. Але тепер, коли лютий ворог нищить нашу землю, наш народ, у нас усіх на вустах одна спільна молитва за мир в Україні, за збереження життя всіх наших захисників: «Пресвятая Богородице Гошівська, єдина чистая і благословенная, молимо Тебе і благаємо: спаси нас, спаси наш народ, наших воїнів, спаси нашу неньку Україну».
Галина ФРЕЇШИН
