23 серпня, коли вся наша держава відзначала День Державного прапора України, у житті парафії Різдва Христового Рожнятівського протопресвітеріату відбулась надзвичайна і незабутня подія – сходження на гору Ігровець (третя за висотою вершина в Ґорґанах), що неподалік Підлютого.
У перший день 28 парафіян, серед яких шестеро дітей віком 6-8 років, молодь отаборувались у Підлютому, розставили намети, розвели вогнище. Всі насолоджувались чистотою гірського повітря, неймовірною енергетикою Карпат, милувались горами, до яких, здавалось, можна торкнутися рукою.
Піднісши Всевишньому подячну молитву за чудовий початок дводенного походу, всі дружньо заходились готувати вечерю. А відтак, бо немає нічого приємнішого, як милуючись багаттям, співали пісень. Ніч проминула швидко, а вранці всіх чекала насичена програма. Передусім о. Степан Твердохліб, протопресвітер Рожнятівський, з ініціативи і благословення якого відбувався похід, здійснив Божественну літургію у храмі Пресвятої Богородиці, що поруч Кедрових палат Андрея Шептицького у Підлютому.
По-особливому у День Незалежності України возносились до Всевишнього молитви за мир, за кожного нашого воїна-захисника, за перемогу. Всі присутні мали можливість не тільки щиро помолитись, але і помилуватися чудовими мозаїчними фресками храму, відчути духовну атмосферу реколекційного центру УГКЦ «Підлюте».
Отримавши духовне піднесення, смачно поснідавши, всі дружньо почали сходження на гору Ігровець. Попереду очікував складний 14-тикілометровий підйом. Долаючи кілометр за кілометром, незважаючи на труднощі, через цикоти, жереп впродовж п’яти з половиною годин всі піднімались на вершину. І тут перед очима розгорнулись вражаючі гірські краєвиди, чарівний світ Горган. Парафіяни розгорнули українські прапори й виконали Державний Гімн. Разом молились вервицю, співали християнських пісень. Із захопленням милувалися довкіллям, фотографували його, адже краєвиди тут на всі 360 градусів. Безмежна далечінь заворожувала.
Підкоривши вершину, втомлені, але одухотворені, почали спуск по тому ж маршруту. Ніхто не хотів показувати своє знесилення, бо всі брали приклад із воїна – учасника парафіяльного походу, який нещодавно повернувся із зони бойових дій і був справжнім прикладом та орієнтиром у подоланні труднощів.
Зійшовши до табору, разом переживши важкі й одночасно радісні хвилини, всі щасливі повернулись до Рожнятова. Протягом цих двох днів все було вражаюче, незабутньо й дуже весело! Повертались з надією, що такі сходження і підкорення нових Карпатських вершин стануть доброю традицією на парафії Різдва Христового у Рожнятові на прославу й подяку Богові за сотворений Ним світ, за всі Його ласки і щедроти, за кожну мить життя.
Галина ФРЕЇШИН
