Днями в селі Козарі, що на Рогатинщині, у капличці, яку спорудила родина Ярослави та Володимира Спетруків, відбулося відзначення 20-річного ювілею молебнів.
Передувала побудові каплички непроста життєва історія родини. Мати пані Ярослави мала гострий ішемічний інсульт. Вона перебувала в лікарні в реанімаційному відділенні. Донька щодня була біля неньки. І коли пані Ярослава на Великдень пішла до мами, то хворій стало трохи легше. Жінка вирішила тоді відвідати чоловікову родину на Тернопільщині. Бо ж свято! Дорогою багато говорили про Воскресіння Христа, плинність життя, маму… Також пані Ярослава зауважила, як багато в різних селах та містечках є капличок. А в їхньому селі — нема.
«Я раптом також згадала, як малою, коли я пасла худобу, бачила, як на одному місці (зараз там є капличка — авт.) з-під землі пробилося невеличке джерельце зі смачною холодною водою, що втамовувала дітлахам і дорослим спрагу, — мовить жінка. — Щороку на свято Богоявлення до джерельця приходили священники та освячували воду. І раптом така думка: а чому воду освячують, а каплички нема. Може би там її збудувати? Лише от хто, як та коли збудує там святиню». Чоловік пані Ярослави просто сказав: «Та хто побудує? Хіба ми цю справу розпочнемо…».
Родина Спетруків не звикла кидати слова на вітер, тому сказали і зробили…
За словами пані Ярослави, капличку будували два роки. Вона восьмигранна, заввишки п’ять метрів, в діаметрі 2,5 метри. Освятили маленький храм на честь святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. До речі, саме Софією звали нині, на жаль, покійну маму пані Ярослави. І відтоді вже протягом 20 років у вересні в селі відбуваються молебні. Від 2014-го року моляться за українських захисників, а тепер – і за нашу перемогу.
«Днями у нас відбулася 20-та ювілейна зустріч, що розпочалася традиційно: молебнем, — продовжує фундаторка каплиці. — На молебень приїхали три греко-католицьких священники і один православний, прийшли десятки жителів села, вихідці з Козарів, їхні родичі, друзі, знайомі. Рада, що у Козари приїхав отець капелан Ярослав Рохман».
Після молебню відбулася невеличка концертна програма та частування. Подібне було на 5, 10, 15 років від дня освячення каплички. Також біля каплички є криничка, поруч – статуя Люрдської Богородиці.
За словами Ярослави Спетрук, її рідні Козарі розкинулись переважно вздовж лівого берега Дністра, а також на берегах його русел. Це давнє та славне село. Перша писемна згадка про нього датується 1414-им роком. Хоча цю дату не можна стовідсотково назвати роком заснування села.
З історії відомо, що в Козарах у 1880-1882 роках викладав отець Єремія Ломницький, ЧСВВ – засновник жіночого монашого Згромадження Сестер Служебниць. У 1897 році була споруджена церква Святої Параскеви. Зараз у селі два храми: православний та греко-католицький. Обидва — святої Параскеви. У Козарах зараз є близько 500 дворів. Загалом молебні, молитви і розмова піднімають дух, додають сил та обʼєднують.
Насамкінець пані Ярослава розповідає, що з 2007 року вона організовує паломництва по визначних святих місцях світу та України. Жінка співпрацює з Патріаршим паломницьким центром. За свою діяльність відзначена грамотою Блаженнішого Патріарха Святослава.
Марта ЛОКОТЕЦЬКА
