Жити – означає мислити. Мислити – означає жити. До питання про критичне мислення в добу ШІ

0
49

Бажаєш дізнатись яка завтра погода? Запитай в Google. Хочеш знайти ідеальний плейлист для доброго настрою? Spotify тобі допоможе. Важко написати електронного листа? ChatGPT створить його за тебе. Життя ще ніколи не було простішим. Але ось і зворотній бік цієї нестерпної легкості буття – незручне питання, яке крутиться в мене в голові. Чи уся ця легкість не вбиває нашу здатність мислити критично?

У всі часи людина стояла перед завданням мислити. Не з примусу, не з утилітарного розрахунку, не задля вигоди, а тому, що вона істота, яка не може жити без сенсу. Тому, що людина постає не як механізм, а як буття, здатне запитувати. Вона не замикається в тому, що є, а пробуджується до того, що повинно бути. Мислити – означає не приймати світ як данність, а відкривати його в русі до істини.

Сьогодні, у добу технічного прогресу, нам стало легше «дізнатись щось», але важче мислити. Ми можемо знати багато в силу того, що під руками Google і готові відповіді за лічені секунди. І навіть якщо ці відповіді правильні, то чи стають вони нашим знанням на ту чи іншу тему? А може ці відповіді так швидко вилітають з голови, як і залетіли туди?

Мислення – це не арифметика фактів, не операції над даними. Насамперед, це акт внутрішньої свободи, процес перевірки, сумніву, запитування. Коли ми говоримо про критичне мислення, маємо на увазі здатність ставити під сумнів навіть очевидне, виявляти логічні зв’язки або їх відсутність.

Штучний інтелект (або ж штучне мислення) попри свою назву, все ж не мислить в тому сенсі, що людина. Він просто обробляє інформацію, яка в нього закладена. І в цьому полягає сутнісна різниця. Людина мислить не лише з причини пізнання, а з причини сумніву, етичної напруги, духовного пошуку. У той час як ШІ просто насичує інтерфейс варіантами.

Проте, для мільйонів користувачів ця відмінність невидима. Алгоритм, що формує текст, візуально (на перший погляд) нічим не відрізняється від людського судження. І що гірше, багато хто починає сприймати такі тексти як нейтральні або об’єктивні. Насправді ж вони є синтезом мовних шаблонів, зібраних у статистичну ймовірність, а не в розуміння. Симуляція мислення витісняє мислення як подію. У цьому контексті доба ШІ повертає нас до фундаментальних філософських питань. Що значить знати? Що значить мислити? Як жити істинно?

Алла КАПУШ

(Продовження читайте в ч. 23 газети «Нова Зоря»)