Кожної першої неділі місяця жителі села Пійло Голинського протопресвітеріату разом зі священниками трьох церков спільно моляться за щасливе повернення додому безвісти зниклих односельців.
«Наприкінці серпня 2025-го року до мене звернулися родичі зниклих безвісти, просили створити в селі Алею надії, – розповідає Галина Гелега, староста села Пійло. – Для них це символічне місце, підтримка їхніх сподівань та надій. Адже родичі загиблих приходять до могил, родичі живих спілкуються зі своїми. А що робити тим, у кого найрідніші невідомо де, невідомо чи живі, чи в полоні?».
За місяць у Пійлі створили цю алею, відкриття якої відбулося 5 жовтня. Вона знаходиться в центрі села, навпроти символічної могили борцям за волю України.
«Спочатку тут зробили розбивку місця, розчистили його, привезли та засипали ґрунт, посадили ялинки, виготовили та встановили чотири лавки», – мовить пані Галина. – Зараз Алея надії — це територія з деревами та 11 банерами».
На банерах зверху є тризуб, напис «Слава ЗСУ», посередині – портрети воїнів, доля яких невідома. Знизу немає імен та прізвищ. Лише написано: «Чекаємо, віримо, молимося». Зниклі безвісти воїни – різного віку та професій, які пішли захищати Україну. На сьогоднішній день у селі 11 безвісти зниклих та двоє загиблих.
«Я запропонувала, щоби в кожну першу неділю місяця сюди приходили священники та всі жителі села і спільно молилися за щасливе повернення додому наших Героїв, – продовжує староста. — Бо спільна молитва — велика сила».
Молебні відбуваються о 12.00. На Алею надії приходять священники з трьох храмів села: греко-католицького та двох православних. З ними є процесії з хоругвами. Спочатку лунає Гімн України, після чого триває молебень. Насамкінець до людей промовляють священники та староста села.
За словами пароха греко-католицької церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці отця Сергія Бусола, на молебні люди приходять, щоб розділити хвилювання та тривогу, укріпити віру в те, що кожен захисник і захисниця повернеться до своїх рідних. Родичі зниклих безвісти відчувають велику підтримку священників, старости та односельців.
Наприкінці молебнів відбувається збір коштів на закупівлю тканини для маскувальних сіток, які протягом двох років плетуть місцеві волонтери в Народному домі села. Під час першого молебню зібрали 21 645, під час другого — 12 425 гривень. Окрім сіток, воїнам передають продукти, килимки, теплі шкарпетки.
Долучаються до молебнів і діти. Нещодавно після молитви під звуки колядки учні місцевого ліцею прикрасили ялинку власноруч зробленими ангелами. Ці ангели – символи віри, незламності та Божої опіки.
Сабіна РУЖИЦЬКА
