У селі Дубівці однойменного протопресвітеріату днями відбулося освячення оновленого храму Різдва Пресвятої Богородиці, престолу і хреста. Чин освячення здійснив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин за участю отця-доктора Олега Каськіва, пароха храму та Дубівецького протопресвітера і численних священників.
«Ще на початку 1800-их років тодішня влада не давала дозвіл на будівництво української церкви. У той час жила в селі пані Уршуля Паска, полька за національністю, яка, вочевидь, була доброю і благородною. Вона й виділила свою землю під будівництво української святині та ще й дала частину грошей на церкву. Роботи розпочалися у 1808-му році. У 1815-му посвятили храм, і аж у 1845-му посвятили престіл», – розповідає о. Олег. У день посвяти престолу Уршуля Паска ще подарувала для української церкви чашу. На щастя, дар зберігся донині. Чаша зараз відреставрована. Її показали під час освячення оновленого храму і престолу. Храм простояв до 1962 року, допоки радянська атеїстична влада не закрила святиню.
У 1990-му році церкву почали відновлювати. До 2004-го року тут відбувалися Богослужіння. Одночасно громада села будувала новий храм. Коли постала нова святиня, цей храм занепав. За словами отця Каськіва, у старій церкві у шістьох місцях протікав дах. Унизу під будівлею є підземні води, бо стара споруда стоїть близько до Дністра. Через води знизу та протікання зверху на стінах з’явився грибок. До речі, стіни зведені з вапняку і мергелю. Ці два камені сполучати не варто.
«30 серпня 2020 року, коли Митрополит Володимир відвідував нашу парафію, я показав йому храм та попросив благословення на відновлення церкви, – продовжує священник. – Усі дружньо взялися до роботи».
Насамперед треба було позбутися грибка. Отець Каськів пояснює, що для цього було зроблені зовнішнє та внутрішнє водовідведення, зробили новий дах з бляхи, хрести. Окрім цього, два з половиною роки стіни завширшки 110 сантиметрів стояли на протязі. Аби створити природну вентиляцію, зняли у церкві всі вікна та двері. Далі стіни обробили спеціальними розчинами, утеплили пінопластом та поставили три теплові завіси. Це кліматичні пристрої, що створюють потужний, спрямований потік повітря над дверими або вікнами. Теплова завіса діє як невидимий бар’єр, розділяючи тепле та холодне повітря, запобігаючи втраті тепла взимку та проникненню спеки влітку. Також теплові завіси захищають приміщення від пилу, комах та запахів. На підлозі — біла плитка.
Встановили у храмі дев’ять нових вікон, троє дверей, кований іконостас. У святині залишилися шість ікон, що були у старій церкві. Їх також відреставрували та убрали в нові рамки. Чотири образи — нові. Престол, тетрапод і проскомидійник зроблені з дуба авторства священника Василя Циріля з Бучацької єпархії, що на Тернопільщині. Є в церкві і 60 нових крісел.
За словами отця Олега, оновлена святиня знаходиться у тій частині села, де мешкають багато людей середнього та старшого віку, і вони, вочевидь, будуть ходити до цієї церкви. Для них крісла дуже потрібні. Над відновленням храму дружно працювало все село. Більшість робіт виконували місцеві майстри. Над покрівлею трудилися фахівці з села Ямниця, а теплові завіси ставили майстри з Івано-Франківська.
…Освячення відновленого храму тривало три години. Окрім престолу, освятили ще й соборний хрест, а також памʼятник 38-річному священнику, отцю Івану Трощуку, який родом із села Дубівці (помер у 2023-му році та похований біля храму).
«На подвір’ї церкви маємо оновлену дзвіницю з новим дахом та новим дзвоном Василем, який було освячено на Великдень 2025-го року, – додає отець Олег. – Також стоїть біля храму старий дубовий хрест, який колись був на полі. У часи радянського атеїзму його хтось забрав з поля та встановив біля церкви. Якби цього не зробили, то хрест, найімовірніше, знищили б. Наразі плануємо його відреставрувати».
В оновленій церкві щонеділі та на свята о 09.00 годині взимку та о 08.30 в решту пір року будуть відбуватися Служби Божі. Також планується проведення дитячих таборів, оскільки церква знаходиться близько біля Дністра.
Сабіна РУЖИЦЬКА
