«Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче»
(Римл.12:15)
Коли війна щодня ранить українські родини, надзвичайно цінними стають місця, де можна знайти молитву, підтримку, співчуття і добре слово. Саме таким осередком живої християнської присутності став храм святого Миколая у селі Ямниця Єзупільського протопресвітеріату, де вже понад два роки тривають зустрічі для родичів загиблих та діючих воїнів.
Усе розпочалося з ініціативи отця Ярослава Рожака та його дружини, добродійки Ольги. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вони, як і мільйони українців, глибоко переживали те, що відбувається з нашим народом. З перших днів великої війни священники, які служать у Ямниці, запрошували людей до храму на зустрічі. Тут молилися на вервиці, спілкувалися, ділилися тривогами й болем. До церкви приходило багато жителів села, особливо рідних наших захисників. Як пригадує пані Ольга, це була природна потреба людей – бути разом, шукати в храмі розради і сили. А згодом ця потреба набула ще глибшого змісту.
У квітні 2022 року до села привезли першого загиблого Героя – Володимира Катамая. Згодом, на превеликий жаль, були й інші втрати. Саме тоді в серці отця Ярослава визріло особливе рішення: не дати рідним загиблих залишитися наодинці зі своїм горем.
«Приходячи з неймовірно важких похоронів, я задумався, що треба послужити в особливий спосіб та підтримати рідних. Бо, скажімо, відбувся похорон, з почестями, а рідні залишилися віч-на-віч зі своїм горем. Так, підтримують рідні, побратими, а що далі?.. Далі – безмежне горе… Отож ми з дружиною вирішили, що треба гуртувати родичів наших Героїв у храмі та допомагати їм проживати горе», – ділиться священник.
Зустрічі розпочалися у лютому 2024-го, а в березні цього ж року в Ямниці організували зустрічі для родин діючих бійців.
Про те, що у храмі хочуть проводити зустрічі, повідомляють в церкві після Літургії. Надалі про кожну наступну зустріч пишуть на фейсбук-сторінці парафії та в групі у вайбері. Зустрічі з родинами загиблих відбуваються в останню неділю місяця, а з родинами діючих захисників – у першу неділю. За словами отця Ярослава, такі зустрічі складаються з молитовної частини, а також формального й неформального спілкування. Спершу разом моляться «Отче наш», «Богородице Діво», проказують десяток вервиці, духовно налаштовуючись на подальшу розмову. А далі кожен говорить те, що лежить на серці.
Сабіна РУЖИЦЬКА
(Продовження читайте в ч. 23 газети «Нова Зоря»)
