До Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ прибула цінна реліквія — ікона з мощами святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Ікону з мощами урочисто внесли до Архікатедрального і Митрополичого собору Воскресіння Христового в Івано-Франківську та виставили на тетраподі для почитання вірними. Після Божественної Літургії священники, парафіяни та гості храму молилися молебень до святого Володимира. Відтак люди приступили до почитання його святих мощей. Священники та вірні дякували Господу за безцінний дар християнської віри, яку наш народ отримав через святого князя Володимира, а також підносили щирі молитви за мир в Україні, єдність нашого народу, захист воїнів та Боже благословення для всіх, хто сьогодні страждає від наслідків війни.
Мандрівна ікона святого рівноапостольного князя Володимира Великого — це спеціальна паломницька святиня з частинкою його мощей, яка подорожує єпархіями та храмами України для духовної підтримки й молитви вірян.
З історії відомо, що князь Володимир народився на початку 60-их років Х століття. Він був сином київського князя Святослава Ігоровича та Малуші — ключниці княгині Ольги, доньки деревлянського князя. Володимир став одним із найвидатніших правителів Київської Русі. Саме він запровадив християнство як офіційну релігію у своїй державі. Наприкінці 960-х років Володимир посів престол у Новгороді — північному форпості Київської Русі. Наприкінці 980-х років за допомогою норманського війська переміг свого брата Ярополка та почав княжити у Києві.
Близько 988 року князь захопив візантійське місто Херсонес у Криму. Завдяки цій перемозі він провів перемовини з імператором. Унаслідок досягнутої угоди одружився з царівною Анною, прийняв Святе Хрещення під іменем Василь і повернувся до Києва. Влітку 989 року відбулося Хрещення киян. Відтоді Володимир розпочав розбудову державного осередку на Середньому Дніпрі з центром у Києві, ініціював утворення Київської митрополії, сприяв її розвитку та збудував Десятинну церкву. Він першим серед давньоукраїнських князів почав карбувати власну золоту монету та використовував особистий знак — тризуб, який згодом став Державним Гербом України. Помер князь 15 липня 1015 року. Згодом був канонізований як рівноапостольний святий.
Віднайдення мощей святого рівноапостольного князя Володимира Великого пов’язане з історичною та церковною подією 1635–1636 років, коли київський митрополит Петро Могила розкопав руїни зруйнованої монголами Десятинної церкви в Києві. Там було знайдено мармуровий саркофаг з останками хрестителя Русі. Частину цих реліквій митрополит вилучив для церковного й літургійного вшанування. Спочатку мощі перебували у церкві Спаса на Берестові, а згодом — в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. На жаль, частина мощей опинилася в росії. У 2005 році частку реліквій передали в Україну, а 24 липня того ж року їх урочисто привезли до Києва.
23 січня 2025 року Глава УГКЦ Блаженніший Святослав отримав мощі святого Володимира Великого з рук владики Олександра Драбинка, митрополита Переяславського і Вишневського Православної Церкви України. Тоді Предстоятель УГКЦ наголосив: «Мощі святого Володимира для нас є великою святинею, реліквією, бо всі ми — діти Церкви Володимирового хрещення».
Спеціально для зберігання святині отець Василь Городецький створив ікону-мощівник — точну копію образу святого Володимира із собору Святої Софії в Римі. Саме там 6 липня 2025 року Блаженніший Святослав уперше виставив мощі для почитання. Згодом їх привезли до Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Особливим моментом початку паломництва стала презентація документального фільму «Святий Володимир Великий: Повернення», який підготувало «Живе телебачення». Наразі цей фільм можна переглянути на YouTube.
14 вересня 2025 року, у свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, з Києва розпочалося Всецерковне паломництво ікони з мощами святого Володимира Великого. Воно стало масштабною духовною ініціативою Української Греко-Католицької Церкви. Метою паломництва є духовне відновлення вірних через молитву перед мощами святого Володимира, невпинне благання за перемогу України, справедливий мир і наших захисників, а також утвердження усвідомлення спільного духовного коріння та єдності українського народу. Духовна мандрівка покликана об’єднати всю церковну спільноту в молитві та глибшому пізнанні спадщини християнства в Україні.
Паломництво триватиме до кінця 2026 року та має охопити всі єпархії й екзархати Української Греко-Католицької Церкви. В Івано-Франківській Архієпархії реліквія побуває в усіх протопресвітеріатах.
Підготувала Сабіна РУЖИЦЬКА
