Для новообраної влади найкраще може послужити приклад служіння Христа та Святого Томаса Мора

0
103

Напередодні, коли Україна стоїть перед черговим вибором, хотілося б ще раз роздумати над глибоким значенням про владу як інститут та інструмент, який належить самому Богові. Частину цього інструменту Бог делегує через наш з вами вибір тій владі, яку ми завтра оберемо. Ось чому апостол Павло наголошує, що всяка влада від Бога. З цього випливають два важливі завдання як для нас, виборців, які віддадуть свій голос на користь того чи іншого кандидата, так і для самих кандидатів. Щодо останніх, то якщо по-справжньому усвідомити відповідальність, то мабуть вже і не так легко було б приймати рішення, щоб балотуватися… Та все ж хтось повинен виконувати це нелегке служіння, тому сьогодні Церква молиться насамперед за виборців, щоб ті вміли розпізнати серед численних кандидатів саме тих, які збагнули, що завтра влада, яку вони отримають, дасться їм від Бога, щоб вони гідно нею служили власному народові. Ще маємо декілька днів, отож молімося до Духа Святого за добрий провід у нашому виборі та добре вивчімо кандидатів, зокрема, чи їхні програми співпадають з християнськими цінностями та мораллю?

А ще більше Церква молиться за самих кандидатів та повсякчасно пригадує їм про відповідальність перед самим Богом і народом. Сьогодні хотілося б пригадати усім, хто завтра прийде до влади, про приклад Христа. Перед тим, як вийти на служіння народу, спершу Він пішов у пустелю. І там Йому довелося побороти три великі спокуси. Уявіть, якщо з цими спокусами диявол приступив до Богочоловіка, то чи не підступить він з ними завтра і до вас? Навіть у тих, хто приступає до виконання покладених обов’язків з найщирішими намірами, рано чи пізно будуть спроби зійти з правдивого шляху. Вдивляймося як тепер, так і тоді, у Христа. У пустелі каже Йому диявол: «Ти сорок днів постив, не їв… Ти вже виснажений і голодний. Глянь, он скільки каміння. Ти можеш перетворити його на хліб».

Завтра він і вам, і мені, кожному на його рівні, може підшіптувати аналогічно, мовляв, ти вже вдосталь напрацювався, тепер подбай і про себе. Поглянь, скільки навкруги «каміння», ти маєш владу перетворити його на багато хліба, грошей. Тобі для цього достатньо не відмовитися від корупційного конверта чи провести якусь махінацію і про це ніхто ніколи не дізнається.

Що робить Христос? Він проганяє диявола. А чудо з хлібом зробить не за його намовою і не для себе. А коли вийде до народу, а той буде голодним, Він візьме п’ять хлібів і дві риби й помножить їх для інших. Він каже: «Я є той серед вас, хто служить». Чи це не є чудова програма для тих, хто отримає владу для того, щоб послужити суспільству?

Пізніше диявол каже Ісусові: «Якщо ти – Господь, кинься з гори. Усі тобі будуть аплодувати, бо ти накажеш ангелам і вони тебе підхоплять, щоб ти не спіткнув об камінь ногу твою». Після насичення хлібом потрібне видовище, сенсація, щоб цим видовищем здобути легких прихильників. Він обов’язково завтра спробує спокусити і нову владу риторикою популізму, щоб на пустому місці шукати собі славу… Не піддавайтеся!

І третє – спокуса надмірної влади заради власної вигоди. Диявол не зупиняється, він виводить Христа на гору, показує Йому земні володіння, пропонуючи Йому все це, якщо Христос упаде ниць і поклониться йому (див. Мт. 4, 3. 6. 9).

Господь нас вчить не використовувати надмірної влади для власних потреб. Бо Він сам не наказував нічого ангелам, щоб щось доказувати дияволу. І сам йому не поклонився заради володіння земними благами. Бо Він Той, Хто прийшов послужити іншим. На жаль, істина така: хто хоче розбагатіти дуже швидко і без особливого труду, достатньо упасти ниць і поклонитися злим силам…

Насправді кожен з нас отримав більше чи менше влади у суспільстві: батьки чи вчителі – над дітьми, кожен на своєму робочому місці має завжди ще когось нижчого під собою. Навіть деякі водії, які ведуть маршрутку, нераз почуваються у ній «абсолютними монархами», коли зухвало та лайливо проганяють з неї пенсіонерів.

Ще більше влади завтра отримають ті, кого ми оберемо. Не піддайтеся на ці три спокуси диявола. Пам’ятайте: Церква знає, як важко вам служити, якщо ви це бажаєте робити по-чесному, а тому повсякчасно молиться у кожній Літургії «за всяке правління», щоб завдяки їхньому служінню народи проживали в добробуті, спокої та мирі!

Пам’ятайте, потрібно лише вашої доброї волі, а Господь у всьому допоможе. Церква вшановує серед святих численних чоловіків і жінок, які вірно служили Богові, жертовно долучалися до політики й урядування. Нехай вони вам стануть добрим прикладом.

Одним із таких є Святий Томас Мор. Якраз цими днями, 31 жовтня, минає рівно 20 років від того дня, коли Святий Іван Павло ІІ проголосив св. Томаса Мора небесним покровителем політиків. Папа, зокрема, зазначив:

 «У середовищі політиків і державних адміністраторів існує потреба в позитивному прикладі, який міг би вказати правильний шлях в обставинах поточного історичного моменту, коли множаться виклики епохи і виникає необхідність у відповідальних рішеннях. Абсолютно нові економічні реалії до невпізнання змінюють соціальні структури. Наукові досягнення в галузі біотехнологій роблять нагальною потребу захисту людського життя у всіх його аспектах. Легковажні обіцянки побудувати нове суспільство, до яких прислухається громадська думка, що втратила орієнтири, тим більше потребують послідовних політичних рішень задля захисту сім’ї, молоді, літніх і соціально слабких громадян».

Томас Мор (англ. Sir Thomas More; 7 лютого 1478 — 6 липня 1535) був видатним гуманістом, знаним у цілій Європі. Дуже швидко зробив блискучу кар’єру. Протягом 3-х років був лордом-канцлером, але зрікся цієї посади, коли король Генріх VIII одружився зі своєю коханкою Анною Болейн. Незважаючи на погрози з боку монарха, Томас не погодився підписати так званий акт про супрематію, яким короля було визнано главою Католицької Церкви в Англії.

До кінця Томас Мор залишився вірний Богові, вважаючи, що пішов би проти свого сумління, якби підписав документ усупереч своїй позиції. За це його було звинувачено в зраді та засуджено до страти.

Томаса Мора канонізував Папа Пій XI 1935 року, незадовго до початку Другої світової війни, яка стала великим випробуванням для сумління всіх людей планети. Сьогодні праведність життя святого та вірність власному сумлінню, сформованому відповідно до Божих законів, може слугувати джерелом натхнення та прикладом для сучасних політиків і державних діячів. Тож нехай Святий Томас Мор буде всім нам взірцем непідкупності!

Ось уривок молитви, яку Томас Мор написав після оголошення йому смертного вироку (з книги Марека Вуйтовича, «Святі з характером», видавництва «Свічадо»):

«Всемогутній Боже, прожени від мене всі зарозумілі думки й прагнення власної слави, усіляку заздрість, жадібність, обжерливість, лінощі й похітливість, будь-яке почуття гніву, прагнення помсти, усі бажання відчути радість від нещастя інших, усіляку приємність від доведення їх до злости й гніву, усяке задоволення від звинувачення або зневаги будь-кого, хто нещасний і знедолений.

А в усіх учинках, словах і думках обдаруй мене, добрий Боже, покірним, скромним, тихим, згідливим, терплячим, милосердним, лагідним, чуйним і співчутливим серцем, так, щоб я пізнав Духа Святого.

Дай мені, добрий Боже, правдиву віру, тверду надію й ревну любов; таку любов до Тебе, добрий Боже, яка незрівнянно перевищувала б любов до самого себе, і щоб я не любив нічого, що могло б Тобі не подобатися, а все, що люблю, щоб любив у Тобі».

Сьогодні ще триває передвиборна боротьба. Але хто би завтра не переміг, життя після виборів триватиме далі, і всім нам потрібно буде подивитися у вічі один одному, особливо тим, хто насправді бажає і надалі будувати Україну. Кожного разу, коли нам злі сили нашіптуватимуть щось інше, молімося словами Святого Мора та звертаймося до нього про його заступництво:

«Славний Томасе Море, покровителю державних мужів, політиків та юристів, твоє життя молитви, покаяння та відданості справедливості, цілісності людського характеру та непохитним християнським принципам у громадському та сімейному житті привело тебе до святості та мучеництва. Заступайся своїми молитвами перед Богом за наших державних мужів, політиків, юристів та суддів, аби і вони були відважними та успішними у відстоюванні та захисті гідності кожної людини й святості людського життя, як основи усіх інших прав людини. Ми просимо це через Христа, нашого Господа. Амінь».

І насамкінець звертаємося до новообраної влади. Церква не втручається в державні справи, не нав’язує економічних чи політичних програм, а закликає і віддає перевагу тим програмам, в яких є належна пошана до людської гідності та любові до Творця. Ми на вас покладаємося, за вас молимося, вам допомагаємо! Не забуваймо, що Україна сьогодні, як ніколи, побита, сплюндрована, поставлена на коліна, але незнищенна. Відбудуймо її разом!

о. Іван СТЕФУРАК,

головний редактор.

Leave a Reply