«І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і заберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога” (Лк. 12, 16-21).
Євангельським текстом святого апостола Луки (Лк. 12, 16-21), який випадає на 26-ту неділю по Зісланні Святого Духа, Свята Церква в часі різдвяного посту продовжує готувати нас до радісного свята Різдва Христового та пропонує перевірити наше ставлення до Бога, до матеріальних благ та один до одного у світлі Слова Божого.
Цей уривок Святого Писання може викликати певне занепокоєння, збентеження та нерозуміння через те, що важко, на перший погляд, побачити існуючий взаємозв’язок між Різдвом Христовим та біблійною розповіддю про чоловіка, якого Господь чомусь називає безумним.
А й справді, що такого поганого зробив цей чоловік, якому земля щедро вродила і він захотів забезпечити собі на декілька років певну стабільність? Хто з нас, особливо ті, хто має родину та дітей, не хотів би також відчувати певну стабільність і заробити стільки, щоби не переживати за майбутня своє та своїх дітей?! Зрештою той факт, що мільйони українців через важку соціо-економічну ситуацію в Україні та через неможливість на родючих рідних чорноземах заробити собі й своїм дітям на гідне життя, їдуть шукати кращої долі в інші країни, свідчить про те, що кожен має природне бажання покращити своє життя та забезпечити певне стабільне майбутнє для себе та своїх дітей.
Мабуть цією розповіддю Господь хоче допомогти кожному, хто з трепетом очікує на прихід Месії, правдивіше подивитись на світ довкола нас, допомогти пригадати, ким є людина, чому вона прийшла на декілька десятків років у цей прекрасний світ і що найголовніше – у світлі Слова Божого перевірити наше ставлення та відношення до Бога, Який «Прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь» (колядка «Бог Предвічний народився»).
Очевидно, що найбільша проблема та життєва драма цього біблійного безумного чоловіка, а разом з ним і кожної людини, полягає в тому, що стабільність людина шукає не в Бозі, а у сотворених матеріальних речах. Тому якою б важкою не була ситуація та в якій нужді б не перебував кожен із нас, Господь завжди був, є і залишається вірний своєму Слову і своїм обіцянкам. Тому якщо Він нам пообіцяв, що «навіть волосся вам на голові пораховане» (Лк. 12, 7) і що «Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього» (Мт. 6, 8), то Він залишається вірний своїм обіцянкам.
На початку 2020 року не одні бізнескорпорації та успішні компанії потирали руки та будували плани на майбутнє, сподіваючись на те, що в кінці цього року їм доведеться розбирати старі стодоли й будувати більші для того, щоби могти складувати свої щедрі прибутки, яких мало би вистачити на багато років. Однак добре знаємо, як в одну мить невидимий для людського ока COVID-19 поламав усі плани, переписавши порядок денний цілого світу та заблокувавши усе людство, і не одному багатому в цій ситуації Господь ще раз у доступний спосіб повторив: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?» (Лк. 12, 5).
Для того, щоби не змарнувати час різдвяного посту та в день Різдва Христового могти розпізнати в наших ближніх, а особливо – в найбільш потребуючих, опущених та знедолених, самого Господа Ісуса, в покорі серця потрібно просити в Бога ласку покаяння та правдивого навернення, бо лише «чисті серцем побачать Бога».
Віра в те, що Бог, на Якого очікуємо у Різдві, є той самий Творець Всесвіту, може допомогти нам правдиво подивитись на все навкруги – дозволить нам побачити одні в одних дітей Божих, а в природному довкіллі допоможе нам впізнати Боже Створіння, яке разом із нами прагне заспівати: «Небо і земля нині торжествують».
А якщо для когось 2020 рік, який готується передати естафету новому року, виявиться плідним та родючим, то нехай усвідомлення того, що все належить Богові і що Господь у своєму Провидінні не забуває ні про кого, допоможе, щоби посеред християн в часі Різдвяних свят та в 2021 році ніхто не залишився голодним або в нужді, а всі разом могли з радістю закликати: «Слава Богу! – заспіваймо».
о. Володимир МІСТЕРМАН.
