Чи пригадуєте ви Великдень у часі весняного карантину? Та як же його забути! Вперше Великоднє Богослужіння відбулося онлайн, а паски багато ґаздів клали перед телевізором і самотужки освячували по завершенні Служби Божої з екрану. В деяких селах священник їхав чи йшов вулицею попри будинки, а люди виставляли кошики за ворота для освячення. Старші люди дивилися на те, заламуючи руки, кажучи, що такого, відколи живуть, не пам’ятають. Ми ж, мало знаючи про новий вірус, тоді його дійсно боялися. Проте вважали, що з приходом літа та спеки він зникне. Однак, цей вірус не поводиться як звичайний, і він не тільки не дозволив влітку поїхати багатьом на відпочинок, а й восени повернувся до нас з новою силою. І хто міг подумати, що вірус, зіпсувавши нам Великодні свята, намагається зробити те ж саме й на Різдвяні?
А нещодавно у Великобританії виявили новий штам коронавірусу, який, на думку фахівців, має здатність значно легше і швидше передаватися серед населення. Мільйони мешканців Великобританії зазнали руйнації своїх різдвяно-новорічних планів у зв’язку із запровадженням найсуворіших обмежень. На Різдво жителі Великої Британії не зможуть не лише виїжджати за кордон, але й пересуватися власною країною. Багато з них цю новину зустріли з розпачем та вигуками: «У нас украли Різдво!». Вони пояснюють, що якби їх заздалегідь поінформували про введення такого суворого карантину, то вони бодай би підготувались. Напередодні повного «локдауну» вони б відвідали родичів, можливо, закупили б та подарували традиційні різдвяні подарунки ще в листопаді.
Схожий «локдаун» у перший день різдвяних свят ввели і в Італії. Для італійців Різдвяні свята мають особливе значення. Діти, де б вони не були, приїжджали до батьків саме на Різдво. І за великим святковим столом збирається декілька поколінь. Італійські господині готуються до приїзду дітей та внуків заздалегідь. Власне на Святвечір та різдвяний обід вони готують страви, зроблені власними руками. Великий стіл сервірується яскравою скатертиною з червоними квітами різдвяника. Я була присутня на таких різдвяних обідах в Італії. Вони часто нагадують кадри з фільмів. Сьогодні ситуація геть інша. Італійцям заборонено залишати місто, в якому живуть. А оскільки дуже часто діти виїжджають на роботу до великих міст, то на Святвечір та Різдво вони практично залишились заблоковані в містах, а старенькі батьки – вдома наодинці.
Цей «ковід» нагадує мені персонажа відомого мультфільму «Як Грінч украв Різдво». Для тих, хто не бачив цього мультика, поясню, що Грінч – шкідливий, буркотливий, печерний зелений монстр із серцем «в два рази меншим», який живе на крутій сніговій горі Крампіт, на північ від веселого і доброзичливого міста Вгувілл зі своїм вірним псом Максом. Щороку під час Нового року ненависть Грінча до щасливих жителів Вгувілл росте все більше й більше. Вони робили один одному подарунки, веселилися на святкових обідах і співали пісень, взявшись за руки, що найбільше дратувало озлобленого відлюдника. Одного разу Грінч вирішив зірвати Різдво. Переодягнувшись у Санту, він пробрався в будинки містян і крав їхні подарунки, їжу та прикраси. Однак, у кінцевому підсумку, Грінч усвідомив, що сенс Різдва – не в подарунках. Розкаявшись, лиходій вирішив повернути жителям подарунки, а ті взяли його до себе.
Отож, цьогорічні Різдвяні свята можна назвати так: «Як «ковід» украв Різдво». І смішно, і грішно… У Європі, на жаль, тотальний локдаун саме на Різдвяні свята таки навіяв песимістичного настрою. Проте, сподіваюсь, допоможе врятувати тисячі життів.
А як же у нас? Ми поки що святкуємо Різдво 7 січня. Наші свята ще попереду, хоч і на нас також чекає карантин, правда, не такий строгий, як у Європі. І вводять його на другий день свят, даючи можливість родинам зібратись на Святвечір та відвідати Різдвяне Богослужіння.
У цій статті я не берусь розмірковувати про правильність рішення щодо введення жорсткого карантину тільки 8 січня. Адже люди, а особливо молодь, не втратять можливості повеселитись на новорічних корпоративах та у ресторанах, які працюватимуть у новорічну ніч. Я хотіла б продовжувати розмірковувати про те, якими будуть ці Різдвяні свята в часі пандемії. Чи не втратиться та святковість, таємничість, піднесеність, очікування дива, словом та неперевершена атмосфера, яка панує виключно в часі різдвяних свят? Невже ми її також втратимо?
Справа в тому, що у Європі Різдво найчастіше асоціюється з пошуком подарунків для всієї родини та їх обміном під час свят. Зазвичай європейська сім’я вранці на Різдво не прокидається раненько, наспівуючи «Нова радість стала» не поспішає до церкви. Вони поспішають, але… до ялинки з подарунками і першу половину дня проводять, відкриваючи їх та виставляючи фото у соціальних мережах. А на різдвяний обід збираються до батьків чи друзів. На другий день свят взагалі вирушають на декілька днів у гори чи в іншу країну, як туристи. Ось чому вони, європейці, сьогодні голосять про те, що у них украли Різдво. Адже всього цього з новими обмеженнями не можуть робити.
Однак, повернімося до наших реалій, чи зможе «ковід» і у нас украсти Різдво? Якщо ми справді розуміємо істинну суть свята, то звичайно, що ні. Дотримуючись усіх карантинних норм, ми матимемо можливість бути присутніми на Різдвяному Богослужінні, з’їсти куті та пампухів на Святвечір. А як же коляда? Особисто я вважаю, що якщо колядники не заходитимуть у будинок, а тільки на подвір’ї співом колядок звіщатимуть про народження Христа, то загрози ні для свого здоров’я, ні для здоров’я інших не буде. Звичайно, потрібно дотримуватись усіх звичних карантинних вимог. Адже обов’язковим атрибутом колядників цього року має бути не тільки зірка, але й маска та антисептик! Ми не повинні легковажити, збиратись великою родиною, особливо, якщо серед нас будуть старенькі, для яких коронавірус може мати летальні наслідки. Можливо, варто звузити кількість гостей до найрідніших, а звичні походеньки з однієї хати до іншої, як то ведеться в селах на свята, все-таки обмежити.
Діти та й ми, дорослі, саме на Різдво очікуємо якогось дива, а за святковим столом бажаємо один одному здійснення мрій. Та часто й самі не знаємо, якого дива хотіли б отримати та яку мрію реалізувати. І саме ця пандемія «навела різкість» щодо наших мрій та зробила порядок у наших пріоритетах. Особисто для мене в ці свята справжнім дивом та щастям буде бачити всіх найрідніших за святковим столом здоровими, а не в лікарні під кисневою маскою.
Отож вступаємо в 2021 рік з надією та вірою в те, що в Новому році все буде краще, що пандемія мине, а ми спокійно обнімемо один одного та потиснемо руки, не спішачи потім їх дезінфікувати антисептиком.
Віра БІЛА.
