Владика Іван Лятишевський був єпископом-помічником Станіславівської єпархії впродовж 27 років у, фактично, найважчому періоді Української Греко-Католицької Церкви.
Сьогодні, 26 січня, минає 91 рік від дня, коли в 1930 році в катедральному соборі Воскресіння Христового м. Станіславова відбулася архиєрейська хіротонія о. д-ра Івана Лятишевського на єпископа-помічника Станіславівського.
Головним святителем був Митрополит Андрей Шептицький, а співсвятителями: Владика Григорій Хомишин та Владика Йосафат Коциловський.
З нагоди 140 років з дня народження Владики Івана Лятишевського, в Івано-Франківську 17 жовтня 2019 р. на фасаді будинку по вулиці Тараса Шевченка, 14 відбулося відкриття та освячення пам`ятної анотаційної дошки.
Довідоково
Майбутній архієрей Станіславівської єпархії народився у Богородчанах в сім’ї Юліяна та Анни з роду Галавай. Закінчивши цісарсько-королівську гімназію в Станіславові, поступив на навчання на богословський факультет Львівського університету, звідки після другого року богослов’я перевівся на факультет богослов’я Віденського університету.
Навчання
24 листопада 1905 року у Відні отримав ступінь доктора богослов’я на основі праці про Флорентійську унію: «Die Union zu Florenz und ihre Bedeutung für die Entwicklung der kirchlichen Verhältnisse bei den Ruthenen». Продовжив студії в Інсбруку та Відні (біблістика). 20 жовтня 1907 року рукоположений Владикою Григорієм Хомишиним на священика.
Душпастирська праця
Декілька років був зайнятий душпастирською працею, а в 1911 році став професором церковної історії в Духовній семінарії і ліцеї ім. св. Івана Золотоустого в Станіславові, а згодом отримав посаду катехита при реальній школі і польських гімназіях (теж у Станіславові). Крім того, довгий час був радником, а пізніше — заступником голови Церковного Суду в справах подруж. Займався науковою працею: в богословських часописах неодноразово друкувалися його статті на різні теми. Активно співпрацював з пластунами Станіславова.
Новоієрей Іван спочатку душпастирював, та незабаром єпископ Хомишин призначив його катехитом при школі реальній і польських гімназіях у Станиславові. Рівночасно о. Іван викладав історію Церкви в Станиславівській духовній семінарії. При тому всьому о. д-р Лятишевський продовжував свої наукові праці, дописував до богословських журналів, присвячувався національно-культурним справам, а в час визвольних змагань був керівником відділу для церковно-релігійних справ при Західноукраїнському уряді в Станиславові.
Єпископ-помічник
4 липня 1927 р. Владика Хомишин надав о. д-ру Іванові достоїнство крилошанина (єпископського радника), а два роки пізніше з Рима прийшло високе призначення на титулярного єпископа Акадейського й помічника Станиславівського. Архиєрейські свячення відбулися в катедральному соборі в Станиславові 26 січня 1930 р. Крім своїх нових обов’язків Владика Іван, з доручення українського єпископату, очолив у Галичині Католицьку Акцію (мирянський рух молоді).
Ув’язнення та смерть
Під час першої більшовицької окупації Західної України (1939—1941), НКВД-исти неодноразово викликали єпископа Лятишевського на довгі нічні допити. Під час другої окупації, 11 квітня 1945 року єпископ Лятишевський був ув’язнений разом з іншими греко-католицькими владиками. Звинувачений в антирадянській діяльності. Після півторарічних допитів і побоїв у Лук’янівській тюрмі в Києві, де він мав нагоду зустрітися з єп. Хомишиним, засуджений на п’ять років примусової праці в Казахстані, а потім в Чулактау (нині Каратау, Таласького району Жамбильської області Казахстану).
Після десяти років каторжного життя в 1955 році повернувся до Станіславова. Останні два з половиною роки він проживав у своїх родичів у Станіславові. Приватно служив Служби Божі.
Помер 27 листопада 1957 року в Станіславові і там похований.
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення єпископа Івана Лятишевського до лику блаженних. Його славне ім’я доповнює список наших архієреїв, священиків, монахів, монахинь і вірних, що дали свідчення крові Христові і Його святій Церкві і були беатифіковані св. Папою Іваном Павлом ІІ.
