Антарктида – це величезний клондайк стратегічно важливих ресурсів.
Українській антарктичній станції “Академік Вернадський” – 25 років.
Чверть століття Україна входить в елітний клуб із 30 країн, які мають на цьому далекому континенті наукові станції. 6-го лютого 1996-го року – над британською базою “Фарадей” підняли синьо-жовтий прапор.
Відтоді – об’єкт має ім’я українського вченого Володимира Вернадського. Колишні власники передали комплекс за символічну плату: один фунт стерлінгів. У той час на нього, окрім нас, претендували й інші країни: зокрема, Південна Корея. Але британці віддали перевагу саме Україні – через два чинники. Перший – ми мали вже підготовлений персонал, який працював в Антарктиці під час радянських експедицій. І другий – у нас був власний науково-дослідний флот льодового класу.
На жаль, зараз таких суден-криголамів в Україні не лишилося.
Нині, крім суто наукової функції, – станція Вернадського виконує і політичну. Річ у тім, що Антарктида – це величезний клондайк стратегічно важливих ресурсів: який досі не належить нікому. Багато хто називає континент – землею можливостей.
Там поки що не видобувають корисні копалини, але науковці вважають, що в найближчому майбутньому це зміниться. Сучасні технічні досягнення дозволять на повну освоювати крижаний континент. А освоювати є що, крім колосальних покладів корисних копалин, Антарктида має величезні запаси прісної води. А вона – стає все більшим дефіцитом на планеті і відповідно – дорожчим. Наша присутність на наразі нічийній землі дає право на подальшу експлуатацію її надр. Хто зна: можливо, ще за нашого покоління на полицях магазинів з’явиться вода, розлита в Антарктиді.
