Глава УГКЦ: Львівський псевдособор – це пропаганда і фейк СРСР

0
27

Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ 4 березня проводять міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки».  Конференція приурочена до сумних роковин 75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з РПЦ.

Патріарх Святослав, звертаючись до учасників конференції, зазначив важливість дослідження архівів у висвітленні цієї тематики та поділися власним і своєї родини досвідом пережиття часів підпілля Церкви.

За словами Глави УГКЦ, непросто було достукатися до архівів під грифом “Совершенно секретно”, але завдяки СБУ, свідомим людям, які кілька років тому надали дослідникам доступ до цих матеріалів, документи стали доступними для вивчення.

Завдяки праці науковців правда стала явною. Вона болюча і неоднозначна для всіх, хто був дотичним до цієї події, але, як наголосив Патріарх Святослав, “це та правда, яка визволяє”.

Глава УГКЦ висловив подяку усім, хто вивчає архіви і подає правду тих часів.

“Замість історії в СРСР була пропанда і неправда. Нині також бачимо, як існує культура брехні. Так от цей Собор був одним із тих, як ми сьогодні кажемо, фейків, дуже сильним фейком. Безпристрасна наукова методологія допоможе сьогодні звільнитися нам від тієї брехні, по справжньому усвідомити ту подію, яка до нині нам болить”, – звернувся до учасників конференції Глава УГКЦ.

За його словами, ця конференція у стінах УКУ – це результат плідної роботи науковців в архівах, які доносять правду про Львівський псевдособор і період переслідування УГКЦ.

“Спочтку люди не сприйняли тої події, хотіли захищати своїх священиків, яких знали, з якими пройшлии першу радянську окупацію, потім німецьку. Потім більшість з них якось пристосувалася, бо потрібно було виживати. Були і дуже радикальні групи людей, як “Покутники”, які не хотіли взагалі бути під впливом більшовицької системи, такі були і в моїй родині. Вони не хотіли брати ні документів, ні грошей від органів влади. Але до 1951 року вже змучилися і тоді був етап, коли вони навіть відокремилися від підпільної Церкви. Інші хотіли якось жити. На руку підпільній Церкві зіграли Хрущовські часи. Це були тиски на РПЦ, тому що були вимоги до офіційного православія подавати списки до органів влади про те, хто хрестився, хто вінчався. Люди почали розуміти, що це небезпечно і шукати підпільних священиків, яким довіряли. І та довіра почала підживляти структуру підпільної Церкви, люди почали розуміти, що їхня Церква ніколи не зрадить. Бо бути християнином в СРСР було непросто. Це мій власний досвід, не з історіографії, це живе передання”, – поділився спогадами Глава УГКЦ.

У конференції беруть участь близько 30 провідних фахівців з України, Польщі, Румунії, Словаччини та США, представники органів державної влади та церковних структур. Серед учасників також архиєпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України Євстратій (Зоря), єпископ-помічник Тернопільський УГКЦ Теодор Мартинюк, науковці: Олена Богдан, Віктор Єленський, Віктор Войналович, Наталя Шліхта, Тарас Пшеничний, Володимир Бурега, Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко, о. Андрій Михалейко.

джерело: РІСУ