На священничих реколекціях для духовенства Коломийської єпархії отець-реколектант оповів нам одне дуже цікаве свідчення. Ним я хочу поділитися з читачами «Нової Зорі».
Це відбувалось на початку кризових 90-их років. Священник зі Стрийської єпархії їхав до Львова своїм авто. По дорозі молився вервичку. В одному із сіл його зупинила жінка, яка попросила підвезти її до міста. Жінка ніколи не бачила вервиці, тому запитала отця, що він робить. «Я молюся на вервиці молитви до Богородиці», – пояснив священник. Жінка мовчала. Отець подумав, що потрібно молитись і за неї. Після завершення молитви вона сказала:
- Отче, я їду до Львова, щоб зробити аборт.
- Чому?
- У нас уже є троє дітей. Чоловік любить випити. Ми не дамо собі ради.
- Якщо ви прийняли таке рішення, то ідіть і робіть, що задумали. Але коли приїдете додому, то вбийте і тих трьох дітей, яких маєте вдома.
Ці слова так розчулили жінку, що вона почала плакати. Отець підвіз її на автовокзал, дав певні кошти і вона повернулась додому.
Через кілька днів їмость каже отцеві:
- Тебе у дворі чекає якийсь чоловік.
У той момент священник якраз молився вервичку. Так з нею у руках і вийшов надвір. Виявилося, що у дворі був чоловік тієї вагітної жінки, яку отець підвозив. Чоловік виглядав агресивним, знервованим.
- Чому ви відмовили мою дружину від аборту? Ви хочете утримувати моїх дітей, переживати за них, годувати їх?
Не контролюючи себе, він підходив все ближче і нарешті вхопив священника за груди. В той момент отець у покорі обняв чоловіка. А той розгубився і втік.
Через кілька місяців отець зустрів ту жінку у лікарні Львова, вона йшла народжувати. Народила двійню: синочка та донечку.
Минули роки. Хлопець став священником, а дівчина – лікаркою.
о. Ярослав КАВКА,
сотрудник храму Різдва св. Івана Хрестителя м. Яремче.
