З кожним роком в українському суспільстві все більшої популярності набуває «Міжнародний день захисту дітей», який міжнародна спільнота відзначає 1 червня.
У цей день всі – від державних службовців та урядовців до правозахисників, від громадських організацій до батьків – говорять про те, що діти також мають свої права і їх потрібно захищати, разом з їхнім життям та здоров’ям. Згідно з різними міжнародними деклараціями, всі діти повинні мати рівні права як у сфері виховання та освіти, так і соціального забезпечення, фізичного й духовного розвитку, незалежно від їхнього кольору шкіри, національної приналежності тощо. І це правильно.
Однак, говорячи про таку важливу тему як захист дітей, необхідно підходити цілісно до висвітлення даної важливої тематики. В сучасному світі часто буває так, що інколи потрібно захищати дітей від тих, хто прагне «захищати» їхні права. На жаль, також бувають випадки, коли дітей потрібно також захищати від власних батьків. А ще інколи складається враження, що ми живемо в суспільстві суцільних контрастів, абсурдів та підміни понять. Важко зрозуміти і сприйняти бажання захистити дітей, забезпечуючи їм різні права, не забезпечивши перед тим їм право на те, щоби вони народились. Не зовсім сприймається також і те, що бажаючи подбати про їх виховання, фізичний та духовний розвиток, через різні освітні програми, підручники та уроки деформується їхнє світосприйняття та їхня свідомість, переконуючи їх у тому, що коли вони виростуть, то самі приймуть рішення, ким вони є і до якої статі чи роду хочуть належати. Мабуть, важко знайти безпечніше місце у цілому світі для дитини поза власною сім’єю за умови, що це повноцінна, здорова, відповідальна і любляча сім’я. Так воно є і завжди було, що дитина найбезпечніше почувається в батьківському домі. То як сприймати захист дітей у суспільстві, в якому є намагання знищити як сім’ю, так і цінності, на яких будується й тримається родина?!
У день захисту дітей треба мати відвагу також говорити й про те, що для того, аби дитина була захищеною, необхідно захищати також і сімейні цінності від часто дуже агресивних нападів на сім’ю та родинні цінності з боку прихильників гендерної ідеології, ЛГБТ спільнот та усіх тих, хто всіма силами й різними методами намагається переписати розумний Творчий Божий задум.
В сучасному світі на християнських родинах лежить особлива відповідальність за те, щоби засвідчити усім, що найкращий захист для дитини – це її сім’я. Необхідно спільними зусиллями держави та Церкви подбати про те, щоби, забезпечивши базові потреби сімей, допомогти їм бути тим простором любові, де в безпеці виховуватимуться свідомі, відповідальні громадяни – щасливі діти.
о. Володимир МІСТЕРМАН.
