Невже на Прикарпатті більшість проти викладання християнської етики у школах?

0
767

Вчора прозвучав першовересневий шкільний дзвінок, який сповістив наших дорогих школярів про початок нового навчального року. Цікаво відзначити, що в даний час в Україні навчається понад 4 мільйони учнів у майже 15 тисячах навчальних закладах.

Мабуть, перші дні навчання після безтурботного літа можуть супроводжуватися для наших діток деякими труднощами… Та все ж, незважаючи на це, на зміну труднощам (ми, дорослі, добре про це знаємо) дуже скоро до наших школярів завітають позитивні емоції від зустрічі з друзями та улюбленими вчителями, а також зі сподіваннями підкорити нові вершини знань. Ну принаймні ми їм у цьому повинні неабияк сприяти.

Діти в школу приходять різні. Кожен має свій характер, свої уподобання та звички. Але всі вони хочуть, щоб їх любили, сприймали такими, якими вони є насправді, співпрацювали з ними, а не намагалися підкорити собі. І тут покладається неабияке завдання як на батьків, так і на педагогів, як на державу, так і на Церкву.

Тому заради кращого майбутнього нашої держави усі вище перелічені інституції покликані докласти якнайбільших зусиль, щоб виплекати у кожного школяра впевненість у собі та в своїх можливостях, почуття надійності й захищеності. Щоб труднощі, які у них виникатимуть протягом навчального року, здавалися їм не такими вже й страшними. Тому наше суспільство має навчитися так торкатися дитячої душі, щоб не зашкодити дитині, а допомогти їй, разом з нею творити цей світ.

Розпочинаючи новий навчальний рік, варто врахувати і нові виклики останніх років, зумовлені пандемією коронавірусу. Наразі ніхто не може спрогнозувати, як надалі розвиватиметься ситуація, але не виключено, що восени в Україні може розпочатися чергова хвиля захворюваності, причому на більш небезпечний штам «Дельта». Отож освітні установи знову можуть перевести на дистанційне навчання. Усе це створює нові виклики як батькам, так і школярам, до яких треба готуватися заздалегідь.

Але сьогодні говоритиму про дещо інше. Вже довший час в Україні розпалюється дискусія навколо доцільності викладання в школах, як обов’язкового предмету, християнської етики. Цій темі на сторінках сьогоднішнього номеру «Нової Зорі» присвячений ґрунтовний аналіз нашої авторки Віри Білої у статті «Замість християнської етики у школах пропагуватимуть гендерну ідеологію?» (див. ст. 4).Запрошую наших читачів ретельніше ознайомитися з цією проблематикою. Адже цими днями, з початком навчального року, в соцмережах, зокрема й на Прикарпатті, розгорівся чи не цілий скандал навколо того, що мер Івано-Франківська підписав меморандум про співпрацю церков зі школами, щоб в останніх на факультативних засадах і за бажанням батьків проводилася християнська етика. Підкреслюю, що саме як факультатив, оскільки, як ви дізнаєтеся в зазначеній статті, в обов’язковому порядку такий предмет таки вже успішно витиснули з наших шкіл.

Читаючи коментарі тих, хто «проти» викладання християнської етики, неозброєним оком кидається до уваги декілька речей. По-перше, такі опозиціонери, як правило, грають роль батьків, які борються за дотримання конституційного принципу відділення церкви від школи та принципу світськості освіти… Після прочитаних коментарів я зайшов чи не на кожну особисту сторінку цих батьків і, на превелике здивування, на жодній з них не побачив класичних сімейних світлин, розповідей про літній відпочинок чи взагалі хоч би чогось таки та сімейного. 80% – це холодні й порожні «ботівські» сторінки тих, котрі намагаються в своїх коментарях нав’язати християнському суспільству думку про те, що проти викладання християнської етики виступають не просто якісь невдоволені меншини, а саме батьки. Ну що ж, цей маленький аналіз особистих сторінок найактивніших коментаторів не залишив у мене жодного сумніву про те, що жнива на «ботофермах» у самому розпалі…

Ще інший ряд коментаторів, як я зауважив, є жителями Донецька, Харкова, Одеси, і саме вони чомусь так завзято обговорюють проблему доцільності викладання християнської етики на Прикарпатті… Не віриться? Спробуйте, мій експеримент аналізу сторінок тих, хто так активно коментує, може повторити кожен бажаючий!

Однак я не обмежився лише читанням коментарів у соцмережах, а цими днями просто на кожному кроці шукав живих співрозмовників, порушуючи тему християнської етики в школах. Серед них якраз було чимало батьків. І коли я із болем серця й крику душі говорив, чому ж батьки проти викладання християнської етики, то в унісон чув єдину відповідь: «Звідки у вас такі хибні враження?». А я скажу звідки: начитався коментарів від «батьків» у соцмережах…

Тож звертаюся сьогодні до реальних батьків з проханням: не полініться, поспілкуйтеся з вчителями, з вашими місцевими священниками, ознайомтеся з альтернативними навчальними програмами, що насправді пропонується вашим дітям взамін християнської етики. І оберіть те, що справді буде найкращим для ваших дітей. Чому через нашу надмірну зайнятість, а нерідко й байдужість, хтось вирішує за нас, і то в тих питаннях, коли мова йде про наше найдорожче, – наших дітей? Чому, коли замість християнської етики їм насаджуватимуть гендерну ідеологію, – то все конституційно? А коли ми їх хочемо навчати про істини любові, закладені християнським вченням, то ми, мовляв, порушуємо Конституцію?..

У Євангелії читаємо такі слова Христа: «Пізнаєте істину, і істина визволить вас». Тож пізнаймо істину і зрозуміймо, що ніхто проти Конституції насильно не вводить факультатив християнської етики. Підписаний меморандум лише закликає, щоб органи місцевого самоврядування, Церква, директори шкіл та батьки налагодили діалог і вирішили, чи за бажанням останніх такий факультет є доречним в їхній школі. А Церква зі свого боку повинна допомогти школі, щоб цей предмет був настільки цікавим, зручним за розкладом та корисним за змістом, щоб і самі дітки найбільше його бажали. Адже, попри перенапружену програму природничих і точних наук, наші дітки мають право і на роздуми в моральних аспектах, і на богословсько-філософські та життєві запитання, і взагалі на ігри та дозвілля, спрямовані на одну мету – любов до Бога та ближнього. Що у цьому поганого? Кому це так хочеться побороти у нашому суспільстві?

Ну і зрештою, згідно зі статистичними даними, ми таки християнська держава, як би це не дратувало деякі меншини, які намагаються своєю активною меншістю нав’язати більшості протилежне…

Але ж хіба викладання християнської етики у християнській державі – це не логічно?

Тексту Конституції передує Преамбула, в якій сказано, що Верховна Рада України приймає Конституцію, усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом, таким чином підкреслюючи важливість християнських цінностей. Курс християнської етики сформований так, що він не викликає суперечностей у всіх авраамічних релігіях (юдаїзм, християнство та іслам), які базуються на Божих заповідях. Тому противники викладання етики в школі не можуть заявляти, що її вивчення може суперечити релігійним переконанням їх родини чи хоч якось травмувати їх дитину. Навпаки, дітям пояснюють, як поважати всіх, незалежно від релігії, приймати та любити. Жодні принципи примусово не насаджуються. В окремих коментарях я прочитав занепокоєння, що педагог (нерідко це священник) може подавати інформацію у своєму світлі. Але якраз згаданий меморандум про співпрацю церков зі школами і був підписаний з представниками різних церков в екуменічному дусі, який би гарантував, щоб християнська етика була вільною від конфесійних перетягувань, але щоб навчала про мораль, про добро та зло на основі загальнохристиянських цінностей.

 «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:13), – такими словами звертається Ісус Христос сьогодні до всіх батьків. Цього потребує і наша багатостраждальна Україна, щоб наші дітки добре розрізняли, що добре, а що ні? Бо лише розуміння таких принципів, як «не кради», «не вбивай» можуть допомогти виховати нове покоління, що буде свідомо засуджувати корупцію та злочинність в країні, а також змінювати її.

Тож не зволікаймо, читаймо, роздумуймо і приймаймо правильні рішення на користь наших дітей! І на завершення давайте просто помолимося за Богом благословенний новий навчальний рік для всіх дітей України!

о. Іван СТЕФУРАК,

головний редактор.

Молитва на початок навчального року

Боже, вислухай наші прохання, які ми з глибокою вірою підносимо до Тебе через найкращого Учителя Ісуса Христа, нашого Господа, який Живе і Царює в Єдності Святого Духа.

Нехай Всемогутній Бог благословить учнів і провадить їх у новому навчальному році так, щоб вони пізнали Його Мудрість і старанним навчанням добре готувалися до виконання свого життєвого покликання.

Нехай Ісус Христос, Божий Син і Єдиний їхній Учитель, освітлює їх Своїм Словом, щоб вони у новому навчальному році йшли за Ним і зростали в Його Дружбі й Любові, а Дух Святий, Який від Хрещення постійно їх провадить, дав їм мужність і витривалість!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут