У третю неділю червня відзначаємо міжнародний День медичного працівника та День батька

0
136

Минає 112-ий день безглуздого рашистського жахіття… Не лише військові, які беруть на себе першочерговий та найважчий удар, але й пожежники, працівники ДСНС, ну і, звичайно, медпрацівники – усі ці героїчні люди кожного дня ризикують власним життям на війні заради кожного з нас.

Щорічно у третю неділю червня в більшості країн світу, зокрема і в Україні, відзначається міжнародний День медичного працівника, який цього року припадає на 19 червня.

Щоденні новини демонструють нам величезний героїзм та мужність і надзвичайно важливу роль медичних працівників у порятунку людських життів під час нашої спільної боротьби з російським агресором.

Внаслідок війни в Україні зруйновано 39 і пошкоджено 369 медичних закладів. Під час виконання обов’язків загинули щонайменше 12 медичних працівників, 47 — тяжко поранені. Потенційно кількість більша, але поки немає підтвердження. Про це нещодавно повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Вибухи, постріли, швидкість прийняття рішень… І хірург, і парамедик, і анестезіолог — «майстер на всі руки» – до таких нових умов праці доводиться пристосовуватися чи не більшості українських медиків в жахливих умовах війни… Це воїни в білих халатах, які рятують тисячі життів… Тому сьогодні ми не просто бажаємо привітати їх з професійним святом, але й сердечно подякувати їм та занести за них щирі молитви перед Господом, Який є першим Цілителем людських ран.

Також у третю неділю червня в багатьох країнах світу, а також і в Україні відзначається День батька. Якого глибинного характеру набирає це свято в умовах війни…

На жаль, багато батьків уже не зможуть повернутися до своїх родин, взяти на руки та міцно обійняти своїх дітей… Розлука з ними вщент болюча не лише для їхніх родин, але й для всього нашого зраненого суспільства. Обов’язок батьківства осиротілим дітям тою чи іншою мірою сьогодні лежить на всіх нас і про це не варто забувати, особливо після здобуття перемоги. Щиро молимося за всіх полеглих батьків, віддаючи їх в обійми Отця Небесного.

Господи, у славі Твого Воскресіння візьми в свої обійми усіх воїнів наших, які у бою за Батьківщину поклали життя своє, прости їм їхні прогрішення і в день праведної відплати Твоєї подай їм вінці нетлінні.

Ще молимо Тебе, Господи, дай, щоб усі батьки, які захищають сьогодні нашу Батьківщину Україну, якнайшвидше повернулися додому живими й неушкодженими і змогли й надалі виконувати свій обов’язок батьківства. Вислухай нас, зранених війною, Господи, і допоможи нам осягнути омріяний нами довготривалий мир.

о. Іван СТЕФУРАК,

головний редактор.