Нашого великого святого – єпископа Йосафата Кунцевича, який вражається покровителем України, вшановуватимуть у братній Литві протягом цілого року.
6 листопада в столиці Литви Вільнюсі, у василіянському монастирі – монастирському храмі Пресвятої Трійці, вже відбувся ряд урочистостей з нагоди відкриття року Йосафата Кунцевича: богослужіння, які очолили владики Аркадій Трохановський, єпарх Ольштинсько-Гданський, Іриней Білик, ЧСВВ, канонік папської базиліки Санта-Марія-Маджоре в Римі у співслужінні зі священниками з Литви, України, Польщі, Італії, Естонії, Латвії та Угорщини. Були також концерти для чисельних паломників, які прибули, в тому числі, з-за кордону. Важливо, що до святкувань долучилися ті українці, які знайшли прихисток у братній країні, рятуючись від війни.
А далі – протягом цілого року в Литві проведуть майже півсотню різноманітних заходів, присвячених вшануванню великого українського святого і якого, що справді, унікально – вшановують католики також західного обряду всього світу.
«Як знаємо, литовський Сейм, поряд з іншими ювілеями, які відзначатимуться в державі, проголосив 2023 рік роком святого Йосафата Кунцевича, – розповідає ігумен василіянського вільнюського монастиря отець Миколай Козелківський. – Тому на державному рівні проходитимуть різноманітні тематичні заходи. Ті, які вже відбулися, були достатньо насиченими, адже постать святого Йосафата Кунцевича є дуже цікавою і непересічною. Його життя, мученицька смерть і доля його мощей, які вдалося врятувати, зберегти і перевезти до Базиліки святого Петра в Римі, є чимось унікальним. До слова, у нашому монастирському храмі Пресвятої Трійці, в спеціально створеній каплиці, також є частина його мощей. Отже, плануємо належним чином вшанувати покровителя нашого василіянського монашого чину».
Справді, єдиний український святий мученик, якого так велично вшановують в іншій країні, – Йосафат Кунцевич був справжнім прикладом сподвижництва у вірі та християнському екуменізмі.
Як свідчать історичні джерела, народився він 1580 року у Володимирі на Волині у родині міського радника. Отримав добре християнське виховання, з дитинства був релігійним і набожним. Підрісши, перебрався до Вільнюса у Великому Князівстві Литовському, щоб вчитися купецькому ремеслу. Навчаючись, відвідував храм Пресвятої Трійці при василіянському монастирі.
В 1604 році Іван, який прийняв монаше ім’я – Йосафат, вступив до василіянського чину. В монастирі провадив життя пустельника та аскета, духовно та науково вдосконалюючись.
Пізніше Йосафат Кунцевич знайомиться з Іваном (монаше ім’я – Йосиф) Вельямином Рутським, якого теж залучив до монашого чину і який згодом став Митрополитом Київським. Сам Йосафат теж згодом став єпископом-помічником Полоцьким, а 1618 року – Архієпископом. На цій посаді приєднав до унійної церкви всіх вірних своєї архієпархії. Також, разом з Йосифом Рутським, проводив велику реформу духовенства і монашества.
1620 року, всупереч церковному праву і королівським привілеям, Єрусалимський Патріарх Теофіл потай висвятив монаха-схизматика, антикатолика Мелетія Смотрицького на Архієпископа Полоцького. Йому вдалося підбурити архієпархію проти її пастиря – Йосафата Кунцевича. Та Йосафатові вдається повернути значну частину вірних. Але інші були налаштовані ненависницьки аж до вбивства.
1623 року, на початку листопада, проводячи візитації в архієпархії, Кунцевич прибув до Вітебська. Мешканці начебто і зраділи приїзду, але згодом, 12 листопада, він був вбитий у своїй архієпископській резиденції. Тіло мученика вкинули до ріки Двіни. Воно пролежало там майже тиждень, було віднайдене прихильниками Йосафата, перевезене до Полоцька і поховане в церкві Святої Софії. А вже в середині листопада 1623 року Апостольський Нунцій у Варшаві Джованні Ланчелотті, отримавши від Митрополита Київського звістку про нелюдський злочин убивства Йосафата Кунцевича, повідомляє Рим і готує документи у справі мученика, які стосувалися і його беатифікації та канонізації.
Цікавим є те, що беатифікаційний процес тривав порівняно недовго і на початку 40-років XVII століття Йосафата Кунцевича визнали блаженним, а в 60-х роках – святим. Зроблено це на підставі свідчень про самовіддане, сподвижницьке життя, мученицьку смерть і докази про чималі чуда, які ставалися за його посередництва.
Мощі святого Йосафата перевозилися неодноразово в різні міста Литви, Польщі, Білорусі. 1655 року, коли московське військо зайняло Полоцьк, унійний митрополит Антін Селява вивіз тіло Кунцевича до монастиря в Жировичах, а потім — до Замостя. Після повернення Полоцька Речі Посполитій, тіло перевезли назад у місто. У 1705 році, коли Вітебськ, де зберігалися мощі, зайняло московське військо Петра І, загарбники найперше хотіли знайти їх, щоб спалити. Але, за сприяння литовського канцлера Кароля Радзивілла, мощі Кунцевича вивезли до замкової каплиці в м. Біла Підляська, де вони перебували до 1764 року. 1769 року їх відкрито поклали в місцевій унійній церкві св. Варвари для загального поклоніння. 1874 року останки тіла було замуровано в церковному склепі. 1917 року мощі владики перевезли до церкви св. Варвари у Відень. У 1949 році їх перевезли літаком з Відня до Риму і до Ватикану. Далі 14 років перетримували в монастирі сестер францисканок місіонерок і в 1963 році офіційно поклали в престолі святого Василія в Базиліці св. Петра.
25 листопада 2013 року, на свято Святого священномученика Йосафата Кунцевича, Архиєпископа Полоцького УГКЦ, у базиліці Святого апостола Петра в Римі відбулися урочистості з нагоди 50-річчя перенесення мощей українського святого мученика до цієї святині. Архиєрейську літургію в східному обряді на головному престолі ватиканської базиліки відслужили з особливого дозволу Папи Римського Франциска. Разом з Главою УГКЦ Святославом Шевчуком, який очолив богослужіння, співслужили – кардинал Леонардо Сандрі, префект Конгрегації для Східних Церков, владики Синоду Єпископів УГКЦ, владика Мілан Шашік, Єпарх Мукачівський ГКЦ, представники інших Церков свого права та Апостольської Столиці, також близько 200 священнослужителів, серед яких ченці Василіянського чину святого Йосафата на чолі з протоархимандритом о. Генезієм Віомаром, ЧСВВ.
«Сьогодні ми зібралися у цій базиліці Святого Петра для того, щоб відсвяткувати 50-річчя від дня перенесення святих мощів священномученика Йосафата до цього вселенського храму. Бо цього року, окрім золотого ювілею прославлення цього великого пастиря Христової Церкви, минає 390 років від дня дуже важливої історичної події – його мученицької смерті, – виголосив Глава УГКЦ Святослав Шевчук на урочистій Літургії. – Значення цієї величної постаті для слов’янських народів і всієї Вселенської Церкви найкраще окреслив Папа Пій ХІ у своїй пропам’ятній енцикліці «Ecclesiam Dei» 90 років тому, з нагоди 300-річного ювілею його мучеництва – «Саме його (Йосафата) справедливо визнаємо преславою східних слов’ян і їхньою підпорою, бо, мабуть, ніхто інший не прославив їхнього імені такою мірою, як він, і ніхто більше не допоміг їм на дорозі до спасіння, як саме цей їхній пастир і апостол, передусім, через те, що свою кров пролив за єдність Церкви Святої».
До урочистостей приєднався також Папа Римський Франциск, який звернувся до всіх учасників з вітальним словом, в якому наголосив на тому, що найкращим способом вшановувати святого Йосафата є любити одні одних та любити Церкву і служити її єдності.
Отже, науково-практичні конференції, урочисті академії, виставки, присвячені святому Йосафату Кунцевичу, які протягом усього наступного року відбуватимуться в братній Литві, готуються завдяки міжнародній співпраці різних європейських країн і, головно – Литви, України та Ватикану. Серед найбільших заходів – організована спільно з Українським Католицьким Університетом міжнародна наукова конференція, присвячена святому Йосафату Кунцевичу, виставка старовинних документів у бібліотеці Вільнюського університету, виставки, в тому числі в міській ратуші, присвячені Вільнюській унітарній церкві, публічні лекції, поширення відповідної інформації у ЗМІ, друк книг, альбомів та брошур, випуск поштової марки, листівки тощо.
«Також кожного 12 числа щомісяця ми запрошуємо усіх охочих вірян долучитися до спеціальних молитов та богослужінь у нашому храмі Пресвятої Трійці при монастирі отців василіян у Вільнюсі для отримання повного відпусту», – каже настоятель храму отець Миколай Козелківський.
Рік святого Йосафата Кунцевича в Литві планують завершити урочисто 12 листопада 2023 року.
Наталія ПАЛІЙ
Подяка від автора отцеві Климентію Стасіву ЧСВВ за надані історичні джерела.
