У храмі святого Дмитрія, що у селі Глибоке Богородчанського протопресвітеріату, діє спільнота «Сім’я Найсвятішого Серця Ісусового».
За словами місцевого пароха отця Володимира Савчина, спільнота з’явилася в селі в 1998-ому році на хвилі національно-духовного піднесення в УГКЦ. Учасники спільноти – зазвичай не родичі в звичайному розумінні слова, вони входять до одного християнського об’єднання. Загалом «Сім’я Найсвятішого Серця Ісуса» — світовий рух. Він складається з угруповань, які називаються «сім’ї». Таких «сімей» у Глибокому є 8. Кожна така сім’я складається з 14 осіб – членів. Отож, у селі є аж 112 учасників спільноти, які безперервно моляться. Молитва відбувається по черзі. Кожен член сім’ї молиться упродовж дев’яти днів через кожні чотири місяці. Цікаво, що разом з учасником «сім’ї» моляться його рідні, тобто кровна родина.
У кожній «сім’ї» є свої координатори, яких у спільноті називають «апостолами». Вони визначають коли яка сім’я має молитися. Однією з перших апостолів була мати теперішнього єпископа-помічника Івано-Франківської Архієпархії Владики Миколи Семенишина. У цю «сім’ю» входять чотири духовні особи: безпосередньо сам Владика Микола, отець Володимир Савчин, його син отець Василь Савчин та отець Тарас Стельмащук.
«Разом з учасниками «Сім’ї Найсвятішого Серця Ісусового» щоденно моляться й учасниці спільноти «Матері в молитві»», — додає пані Ірина Савчин, дружина отця-пароха. Зараз усі молитовні наміри та прохання учасників спільнот: за мир, перемогу, життя та здоров’я наших воїнів, волонтерів, медиків, капеланів, полонених, поранених. Із самого Глибокого Україну захищають 20 осіб.
Є на парафії також вівтарна дружина. У 1996-ому році, коли о. Володимир Савчин прийшов на парафію, то організував хлопців. Одними з перших учасників дружини стали майбутній Владика Микола Семенишин та майбутній священник Василь Савчин. Хлопцям було відповідно 14 і 6 (!) років.
У будинку старої резиденції, біля храму, є цікавий музей історії церкви. Отець Володимир згадує, що збірню почали наповнювати після ремонту церкви. У різних частинах святині знайшли багато старих церковних речей. А ще чимало речей мали у своїх домівках жителі села. Відкрили музей у 2006-ому році, під час святкування 100-річчя храму. У відкритті взяв участь Архієпископ Володимир Війтишин. У двох невеличких кімнатах є більше тисячі експонатів, це ікони, церковні книги, елементи старого іконостасу, вишиті образи, фани, священичий одяг, документи, світлини, інформація про священників, які служили в Глибокому.
«Зокрема можемо сказати, що в нашому селі з 1824 до 1837 служив отець Іван Озаркевич, церковний і культурно-освітній діяч, співзасновник аматорського театру в Коломиї, в якому відбулася перша в Галичині українська вистава», — мовить отець Володимир Савчин. — Також тут служив отець Іван Вітовський, родич Дмитра Вітовського – українського громадсько-військового діяча, один з організаторів Листопадового чину та Держсекретар військових справ Західноукраїнської народної республіки. Душпастирем у Глибокому був також отець Іларій Січинський, родич композитора Дениса Січинського. У музеї бували гості з Польщі, Угорщини, Італії, а також з багатьох міст України.
Цікаво в музеї і місцевим школярам, адже отець Володимир, який має ще й педагогічний досвід роботи зі школярами, захоплююче розповідає про минувшину та сьогодення УГКЦ загалом і сільського храму зокрема. Допомагають священник і парафіяни села нашим захисникам та внутрішньо переміщеним особам, яких у селі не бракувало. Зараз, мовить священник, уже чимало повернулися до своїх домівок.
Сабіна РУЖИЦЬКА
