Зонд Європейського космічного агентства (ЄКА) Solar Orbiter надіслав на Землю фотографії Сонця з відстані 77 млн кілометрів – так близько до нього ще ніхто не наближався.
На знімках, зокрема, видно міні-спалахи, названі вченими “багаттями”. Вони приблизно в мільйон разів менші за ті спалахи, які видно у телескопі з Землі, – пише НЗ з посиланням на BBC.
Ці невеликі язики полум’я, розкидані по поверхні Сонця, можуть відігравати важливу роль у загадковому феномені, відомому як розігрів корони. Корона, або розріджена зовнішня оболонка Сонця, у 200-500 разів гарячіша за його внутрішні шари.
“Поверхня Сонця порівняно холодна, її температура становить близько 5,5 тис. градусів. Вона оточена вкрай гарячою атмосферою, розігрітою до понад мільйона градусів, – пояснює науковець ЄКА Девід Мюллер. – Відомий американський астроном Юджин Паркер висунув теорію, згідно з якою велика кількість спалахів меншого розміру може бути тим механізмом, який розігріває корону”.
Якою б не була їхня роль, раніше вчені їх не помічали через невеликий розмір, відзначає Девід Бергманс з бельгійської Королівської обсерваторії, який працює зі встановленою на борту зонда ультрафіолетовою камерою з високою роздільною здатністю (Extreme Ultraviolet Imager).
“Найменші з них займають пару пікселів на наших знімках, – каже він. – Кожен піксель відповідає 400 км – такою є просторова роздільна здатність. Тож за розміром вони схожі з деякими європейськими країнами. Але можуть існувати і дрібніші”.
Зібраний у Британії Solar Orbiter запустили в лютому цього року з мису Канаверал для дослідження динамічних процесів на Сонці.
Сонячне випромінювання має великий вплив на Землю, який далеко не вичерпується світлом і теплом.
Часом воно буває шкідливим: сонячні спалахи, що супроводжуються викидами заряджених частинок, які впливають на земне магнітне поле, виводять з ладу електроніку на супутниках і створюють радіоперешкоди.
Solar Orbiter має допомогти вченим краще прогнозувати ці явища.
“Нинішня ситуація з коронавірусів продемонструвала, як важливо завжди бути на зв’язку, а супутники якраз допомагають підтримувати такий зв’язок, – говорить наукова керівниця Британського космічного агентства Керолайн Гарпер. – Тому важливо знати якомога більше про Сонце, щоб передбачати космічну погоду, так само, як ми навчилися передбачати земну”.
Solar Orbiter переміщується навколо Сонця, поступово до нього наближаючись – кінцева відстань має становити менше 43 млн км.
Таким чином зонд опиниться на орбіті планети Меркурій.
Зображення, оприлюднені в четвер, були зроблені на перигелії (найближчій до сонця точці орбіти) Венери.
Для порівняння, Земля розташована приблизно за 149 млн км від Сонця.
Водночас, хоча нові зображення були зроблені з найближчої досі точки, вони не мають найвищу роздільну здатність. Найбільші сонячні телескопи на Землі завжди виграватимуть у Solar Orbiter за цим показником.
Але комплексний підхід зонда, що використовує комбінацію шести приладів дистанційного зондування та чотирьох приладів на місці, виводить його на інший рівень.
Старший радник ЄКА з питань науки та дослідження Марк Маккофрін сказав BBC News: “Solar Orbiter наближається до Сонця лише для того, щоб отримати зображення з більшою роздільною здатністю: він наближається, щоб потрапити в іншу, менш турбулентну частину сонячного вітру, вивчаючи частинки та магнітне поле на місці, на цій ближчій відстані, одночасно дистанційно збираючи дані на поверхні Сонця та безпосередньо навколо нього. Жодна інша місія чи телескоп цього не можуть зробити”.
Solar Orbiter має наблизитися до Сонця на відстань 48 млн км за кілька років.
Під час своєї місії зонд, за допомогою гравітації Венери, зможе піднятися з площини планет, щоб легше бачити полюси Сонця. Саме на полюсах ми, нарешті, можемо дізнатися основи магнетизму Сонця.
“Ми знаємо, що магнітне поле відповідає за всю активність Сонця, але ми не знаємо, як саме виробляється магнітне поле”, – каже Самі Соланскі з Інституту Макса Планка з дослідження Сонячної системи.
Голлі Гілберт, наукова співробітниця проєкту Solar Orbiter у космічному агентстві США, головному партнері ЄКА у цій місії, сповнена ентузіазму щодо майбутнього дослідження.
“Якщо ми вже зробили кілька відкриттів із лише завдяки першим зображенням, то уявіть, що ми знайдемо, коли наблизимось до Сонця і вийдемо з екліптики. Це дуже захопливо”.
