На парафії Покрови Пресвятої Богородиці, що в селі Голинь однойменного протопресвітеріату, співаною вервицею до Святого Духа та футбольним матчем відзначили День батька.
«Таке дійства є символічними, бо вервиця, яку молилися після Літургії, — це справа духовна, а футбол — це вже фізичний розвиток, — розповідає парох храму протопресвітер Голинський отець Анатолій Козак. — І таке поєднання має бути і є в житті наших родин, де батьки разом зі своїми родинами спільно в буденному та духовному житті. Також важливо, що вервицю ми молилися за наших Захисників України та всіх батьків нашої парафії. Просили Святого Духа, аби допоміг їм, зберіг життя та здоров’я, аби якнайшвидше настала Перемога. Аби наші батьки були разом зі своїми родинами, аби приходили до храму та прославляли Святе ім’я Господнє, жили щасливо і по-Божому, виховували дітей, дочекалися онуків, і їм також допомагали, виховували. Бо таке життя, і такі Божі закони».
Після співаної вервиці всі рушили на сільський стадіон, де відбувся футбольний матч між командами хлопців та юнаків з вівтарної дружини та учасників церковного братства і «Лицарів Колумба». У матчі брали участь і парох отець Анатолій Козак, отець сотрудник Микола Хомин, які були на позиції нападників, на воротах був дяк Володимир Ляхович, а паламар був наразі на лаві запасних. Перед матчем усі знову помолилися та розпочали спортивний поєдинок. За словами отця-пароха, вівтарники були одягнені у білу, а команда батьків і лицарів — у зелену футбольну форми. Спортивний одяг надали їм учасники голинської футбольної команди.
«Таке спортивне дійство об’єднує і в молитві, і в спорті, і в фізичному розвитку, і це ще й наочне пропагування здорового способу життя, — зазначає отець Анатолій. — Адже вівтарників на парафії у нас аж 35, віком від 6 до 15 років. Вони допомагають священникам під час двох недільних Літургій на 09.00 та на 11.00. На другій Літургії, зазвичай, буває більше хлопців з дружини».
Також учасники вівтарної дружини беруть участь у різноманітних духовних дійствах: молитовних чуваннях, християнських програмах, походах селом з вервицями, духовних концертах, виступах, Хресних дорогах, благодійних ярмарках, відвідують катехизації для дітей та молоді. Присутні вони й на відкритті меморіальних дощок, на похоронах Захисників України. Зокрема вони несуть портрети вояків та прапори. Допомагають також аніматорам під час літніх християнських таборів.
«У формації вівтарників допомагає паламар Василь Яцук. Він показує новим учасникам дружини, що і як треба робити, — продовжує отець Козак. — Можна сказати, що він робить для вівтарників добрий вишкіл. І я дякую Богові, що один наш колишній учасник дружини вже навчається в духовній семінарії. Сподіваюся, що з числа наших хлопців та юнаків, які допомагають при Літургіях, будуть ще майбутні священники».
Щодо учасників церковного братства та «Лицарів Колумба» та вони, за словами священника, активно допомагають жінкам-волонтеркам, які готують сухі супи, борщі та цукати для наших Захисників (про волонтерську активність парафіянок з Голиня ми писали у нашому часописі — Авт.). Вони незамінні і під час проведення будівельних, ремонтних та опоряджувальних робіт біля та в храмі.
…Вівтарники, лицарі та церковні братчики добре підготувалися до матчу, вони сумлінно, як лише була можливість, тренувалися. Матч завершився нічиєю 4:4. На спортивному дійстві були присутні вояки, і на полі грали діти захисників.
«Саме Богові та воякам ми дякуємо за можливість проводити такі заходи», — підсумовує отець Анатолій.
