У рамках виставки «Райські хатки. Івано-Франківськ» відбулася зустріч з відомим українським іконописцем зі Львівщини Левом Скопом.
Науковець-дослідник українських ікон, іконописець-практик, а в дні війни ще й волонтер, який намалював для фронту тисячі маленьких та дещо більших ікон. Загалом про творчість та волонтерство пана Скопа можна написати кілька статей. І в них не можна буде вмістити все, що робить іконописець.
Загалом українськими іконами Лев Скоп зацікавився ще в 1978 році, коли на реставрацію прибула ікона з Коломийського музею. Саме тоді для митця та науковця дослідження української духовної культури стало справою життя.
«Ікона — це молитва», — зазначає пан Скоп. — Зокрема галицька ікона чиста і прозора. Запитаєте: як це? А просто. Усі давні ікони написані так, що, коли дивишся на них, відчуваєш легкість поєднання Неба та Землі, коли на тебе й справді з них дивиться Господь. Це важко передати словами, це треба відчувати».
Багато часу іконописець присвятив вивченню та дослідженню давніх ікон, написав десятки наукових статей і кілька книг. Про них та свої міркування щодо історії наших ікон він поділився на зустрічі, кажучи, що ще задовго до війни російські дослідники та й ворожа країна загалом намагалися привласнити шедеври українського давнього та сучасного іконопису, називаючи його або малоросійським, або південнослов’янським.
Розповів іконописець і про проєкт «Райські хатки». Це невеличкі різної форми дерев’яні споруди у формі хат, на яких зображені ікони та лики святих. Цю новацію Лев Скоп розпочав колись із покійною дружиною,також іконописицею, Тетяною Думан-Скоп.
«Я дуже люблю дерево, — мовить митець. — Одного разу я зайшов устолярний цех, де для мене робили підрамники, там було дуже багато обрізків дощок. Навіть сам запах мене так пройняв. Я запитав, чи можна їх взяти. Мені відповіли: «Бери скільки хочеш». Я набрав стільки, що ледве міг підняти. Удома почав складати, далі клеїти, і вийшли щось, схоже на хатки, щось – на церковці. Я сказав дружині: «Давай розмальовувати». Так вийшов наш проєкт, який було презентовано вже в кількох містах».
На деякі «хатки» художник наклеює тканину. На ній пише ікони, або ж закріплює та декорує так, що тканина передає фактуру каменя.
Протягом п’ятдесяти років Лев Скоп писав ікони для різних храмів. Але від 2014-го року в нього головним є волонтерство. Вже десять років він малює іконки-обереги для наших захисників. За цей час створив понад п’ять тисяч ікон.
«Уперше, коли поїхав до наших звитяжців, ще під час АТО (ООС), то не знав, чого потребують військові, привіз їм понад 200 невеличких ікон на дерев’яних дощечках із зображенням Богородиці, — згадує пан Скоп. — До мене прийшов капелан, побачив ікони, і навіть якось так скептично подивився на них. Він, звісно, їх узяв, але так, без ентузіазму. І я в той момент подумав, що напевно не треба було їх брати. Ну що ж, подумав, та й забув, бо треба було багато що іншого робити. Десь через півтора місяці я зустрів цього капелана, а він мені каже: «Я вражений! Коли привіз ікони нашим воїнам, то вони відразу їх розібрали».
До речі, один з образів, трохи більший за розміром, капелан залишив собі, і пройшов із ним Іловайськ, Дебальцеве та всі жахи 2014-го.
З 2014-го й дотепер Лев Скоп їздить на фронт до наших захисників і там також пише ікони. Твори Лева Скопа є у бійців на передовій: у приміщеннях, де ночують воїни, в окопах, у машинах, на яких виконують бойові завдання.
Під час зустрічі митець розповів, як малював мурал-ікону Богородиці на риштуванні під прицілом ворога у Станиці Луганській. Згодом, на превеликий жаль, образ Богородиці був… розстріляний російськими нелюдами, які сміють називати себе… віруючими. Далі пан Лев показав фото, на якому була куля з цього муралу.
Організовує Лев Скоп і десятки аукціонів, на яких виставляє свої роботи, а гроші передає на ЗСУ.
Цікаво, що на Львівщині, в селі Новошичі, біля Дрогобича, є відновлений собор св. Архистратига Михаїла. Колись тут був костел святого Казимира. Відновлювати святиню взявся товариш пана Лева, отець Василь Полянко. Під час одних із відвідин митець захотів створити у храмі щось особливе й так почався Пантеон Героїв, які загинули у сучасній війні. Зараз у соборі є понад 100 ікон авторства Лева Скопа. А ще там будуть вітражі, 12 дзвонів з використаних снарядів та іменні ікони покровителів Воїнів. Під кожну ікону буде вмонтовано частину гільзи з QR-кодом, через який можна буде побачити список загиблих воїнів з тим чи іншим іменем. Скажімо, під зображенням св. Апостола Андрія буде інформація про полеглих захисників — Андріїв.
На завершення зустрічі в музеї Лев Скоп передав прикарпатським волонтерам одну зі своїх ікон на благодійний аукціон для бійців 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», що відбудеться 28 вересня у Долині.
Марта ЛОКОТЕЦЬКА
Довідка: Лев Скоп — український мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець, колишній викладач Львівської академії мистецтв, учасник Євромайдану, поет, музикант, учасник творчого об’єднання «Кактус», багаторічний дослідник дрогобицької церкви Святого Юра, волонтер. Під час Революції Гідності Лев Скоп розмальовував щити майданівців. Зараз активно працює для наших воїнів.
