2 грудня УГКЦ відзначила 51-річчя з часу відходу до вічності Єпископа Івана Слезюка, який пройшов пекло сталінських таборів, та у червні 2001 року був проголошений Блаженним священномучеником.
Народився майбутній Єпископ у селі Живачів на Тлумаччині (Івано-Франківська область) 14 січня 1896 року у родині заможних господарів. Хата, де колись жили Слезюки, на жаль, не збереглася. Зараз там інша господа. Батько майбутнього єпископа, Микола Слезюк був заможним господарем, мав чудові манери. І в той час, якби не селянський одяг, його легко можна би сприйняти за якогось дідича чи пана.
Його первісток Іван із раннього дитинства був тихим та побожним, любив читати церковні книжки та ходити до храму. У 1904-1906 роках Іван Слезюк навчався у живачівській чотирикласній школі. До речі, тоді навчати дітей могли лише заможні селяни. Згодом, завдяки старанням місцевого священника, просвітянина отця Івана Однорога, Іван став учнем знаної Коломийської гімназії, де навчалися десятки відомих українських діячів культури, політики, офіцери, вояки УПА. Прикметно, що завдяки отцю Однорогу, окрім Івана Слезюка, гімназію закінчили ще семеро селянських дітей з Живачева. Навчання Іван Слезюк завершив у 1917-му році. Повернувся у Живачів до батьків та почав готуватися до вступу в Станиславівську (нині Івано-Франківськ — авт.) духовну семінарію. Наступного, 1918-ого юнак став семінаристом.
Після закінчення семінарії, у 1923 році, був рукоположений на священника Єпископом Григорієм Хомишиним та призначений сотрудником нині знаного Архікатедрального собору Воскресіння Христового в Івано-Франківську. А ще молодий душпастир був катехитом польських шкіл в обласному центрі Прикарпаття, в чоловічій і жіночій гімназіях ім. Скарбовського, у державному чоловічому ліцеї, загальноосвітньому чоловічому польському ліцеї.
Підготувала Сабіна РУЖИЦЬКА
