Уявіть собі ось таку ситуацію. Йдете собі безтурботно вулицею, в голові снується тисяча різних думок, ви на «своїй хвилі», аж тут раптом помічаєте щось… від чого скам’яніли від подиву. Ще б пак! Ви стали очевидцем того, як невідома особа, несучи велику, золоту, оздоблену коштовним камінням, скриню, наближається до контейнеру із сміттям та з тріскотом викидає цей скарб. А ви собі думаєте: «О-нііі, божевілля якесь! Як так можна!?! Ну кому в наш час буває вдосталь грошей? Яка втрата!».
Може й невелика втрата!? Подумаєш, якась золота скринька. Її вартість ніщо в порівнянні з чимось, чим справді нехтуємо, недооцінюємо, марнуємо, чого не помічаємо і що, мов пісок, вислизає крізь пальці. Що може бути цінніше за гроші? Яка «валюта» є неоціненною? Від якої «валюти» залежимо найбільше і якої «валюти» не можемо собі примножити? Перед чим усі ми рівні? Який ресурс нам усім даний в однаковій мірі? Як зробити найкращу інвестицію життя, незалежно від товщини гаманця?
Якщо бути відвертим, то кожен, в більшій чи в меншій мірі, є немов та людина із золотою скринею в руках, що бездумно викидає її на сміття. Щодня, щогодини, щохвилини, щосекунди викидаємо у своєму житті те, що в нескінченно більшу кількість разів перевищує вартість цієї скрині.
Грецький філософ Теофраст сказав: «Час – це найцінніше, що може витратити людина». В цих словах міститься найпотужніша істина про цінність часу. Вона полягає в тому, що те, що не можемо взяти в руки, чого не можемо побачити, чого не можемо зберегти на зась є одним з безцінних скарбів людства. Ось тому варто засвоїти аксіому про те, що час – це матеріал, з якого зроблене життя, і він надважливий. Тому потрібно максимально якісно використати те, що ніколи не повернеться до нас, – час. Час не розтягується до безконечності, це ресурс, величина якого є обмеженою.
Кожного дня отримуємо «валюту», яка поповнює наш рахунок на 86 400 секунд.
Важко переоцінити важливість часу. Час пов’язаний з усім, що відбувається у нашому житті. Часом окреслені важливі віхи життя. Час допомагає організувати повсякденне життя та діяльність. Час – найзагадковіша сила Всесвіту. Час – найцінніший ресурс, тому, що його неможливо відновити. Все у світі пов’язане з часом. Людина у своєму розвитку потребує часу. Перед часом усі рівні. Чому? Бо кожному, незалежно від статусу, багатства, віку, місця проживання, дається однакова кількість часу. Кожного дня до диспозиції маємо 24 години. Час є!
Відома усім фраза, висловлена Бенджаміном Франкліним, проголошує, що: «час – це гроші». І годі з цим сперечатись. Так влаштований світ. Та все ж, а може час – це негроші?
В гонитві за грошима, за матеріальним комфортом, людина забуває про істинну вартість часу. Все нові інвестиції в бізнес, проєкт, рекламу, ребрендинг. А може змінити стратегію і задуматись не про те, куди інвестувати гроші, а куди інвестувати час? Час – єдиний ресурс, який ніколи не повертається. І постає питання, як якісно інвестувати свій час, щоб отримати «більший прибуток»? Але, прибуток не грошовий! Бо можна мати гроші, за які не купиш здоров’я. Можна мати гроші, за які не купиш знання. Можна мати гроші, за які не купиш душевної гармонії. Можна мати гроші, за які не купиш поваги і доброго імені. Гроші – річ потрібна, але вона не вирішує всього. Є простір, у якому гроші не функціонують. Тож куди інвестувати свій час?
«Коли ви марнуєте час, ви зневажаєте Божий дар, – момент, який Він, у Своїй безмежній доброті, довіряє вашій любові та шляхетності» (о. Піо).
Коли дивимося на секундну стрілку годинника, коли щодня зриваємо ще одну сторінку з календаря, коли назви днів, місяців змінюються, а роки, мов ті коні, мчать у невідоме, тоді слово про час стає чимось очевидним і до болю реальним. Час невидимий, як повітря, що вдихають наші легені. Час невидимий для ока, але він є константою людської екзистенції.
У третьому тисячолітті, ХХІ столітті від народження Христа перед людством відкривається новий відрізок часу – 2025 РІК! Еквівалентом 2025 року є 8 760 годин. Це є час! Від кого отримуємо час? Хто є його Володарем? Час належить Богу. Час, як і життя, є даром від Бога для людини. Найкращий подарунок на початку року є час, даний нам Богом.
«Господи, навчи нас дні наші лічити, щоб ми набули серце мудре!». Ці слова знаходимо в 90-у псалмі.
Вони вказують на те, що час обмежений і дорогоцінний. А оскільки час дорогоцінний дар від Бога, потрібна божественна мудрість для того, щоб якомога ефективніше використовувати свій час. На відміну від грошей, які можна знову і знову заробити, нестачу часу ніколи не можна повернути або компенсувати. Часто приймаємо час, як щось належне, як товар, який можна експлуатувати як заманеться. Однак, Святе Письмо орієнтує нас на те, що час є дорогоцінним і обмеженим даром від Бога.
«Набути мудрість серця», щоб рахувати час не з острахом «скільки іще життя залишилось?» – бо загрозою життю є війна. «Набути мудрість серця», щоб збагнути, яка «чорна діра» пожирає мій час. В ері всепоглинаючих технологій і наукових досягнень людство уже ризикнуло бути схожим на чоловіка з притчі, перефразовуючи якого, можна сказати: «Душе моя, ти маєш багато часу, все життя попереду, безлімітного інтернету – на багато років; відпочивай, їж, скроль, лайкай, селфся і веселися!».
«Набути мудрість серця». Подателем мудрості є Бог. Якщо людині залежить на тому, щоб не марнувати час, який знову щедро дає Десниця Божа, то є шанс, що час буде освячений Всевишнім. Що набудемо мудрість серця, яка підкаже правильний шлях інвестування часу. Інвестувати час у цінності, які залишаться з нами попри виклики часу. Інвестувати час у любов, віру, надію. Інвестувати час у свою сім’ю. Інвестувати час у радість. Інвестувати час, щоб гідно подбати про себе. Інвестувати час в емоційне, психічне та духовне здоров’я. І передовсім – інвестувати час в сьомий День – день, який належить Богу! Саме тоді всі інші інвестиції набудуть правильного сенсу.
«Час дуже не любить, коли його вбивають» (Льюіс Керролл)
Час не любить жадібних. Час не любить поспіху. Час очікує, щоб ним шляхетно розпоряджались. Час любить впорядкованість і відповідальність. Час любить «святе і трепетне поводження». Час служить нам, якщо ми усвідомлено у ньому живемо! Час – це дар Бога. Велика подяка нашому Небесному Отцеві за те, що в своїй любові довіряє нам час!
Тож ГосподиЮ навчи нас дні наші лічити, щоб ми набули серце мудре!
Алла КАПУШ
