Спочатку була книга, і книга була паперова. А потім з’явилися інші види: електронна, аудіо чи кишенькова, ну і, звісно ж, газети. З’явився поділ на жанри, щоб кожен міг читати те, що до душі. Але раптом читати перестали. Не те, щоб взагалі, проте з розвитком технологій люди стали обирати телебачення, замість газети чи книги.
Вгадайте-но, хто змінив цю тенденцію? Молодь! А саме «зумери» – покоління людей, народжених приблизно між 1997 та 2012 роками. Це перше покоління, яке виростало в епоху цифрових технологій, тому вони вільно орієнтуються в інтернеті, соцмережах та гаджетах. Проте в той час, як старші покоління вже «начиталися» і тепер опановують сучасні технології, зумери відкривають для себе світ книжок.
Дослідження видавництва Единбурзького університету показують, що чим молодші респонденти, тим більше вони купують друковані книги. А ще зумери читають більше, ніж їхні батьки, проте роблять це дещо інакше. Молодь обирає саме паперові книги, а електронні використовують як компактнішу альтернативу, щоб читати під час подорожей. Життя за кордоном теж не буде перешкодою. Ніщо не стримає людину, яка любить читати. Перевезти через кордон цілу валізу книг? Та взагалі без проблем. А нести з книгарні дві торбинки книг, які вдалося купити зі знижками, то вже майже традиція. А втім самим читанням все не обмежується. Фанати книжок починають писати власні історії, створювати альтернативні продовження уже існуючих творів, або навіть видавати власні книги.
Проте, якщо порівнювати зумерів, яким зараз 14-29 років, та міленіалів, яким 30-45 років, то можна помітити різницю у читацьких звичках цих поколінь. Якщо міленіалів змушували читати книги в школі, то зумери роблять це добровільно, проте обирають не класику української чи зарубіжної літератури, а те, що подобається та резонує з їхнім світоглядом. Ще однією причиною, чому молодь читає більше, є великий вибір книг на будь-який смак та інакше ставлення. У час, коли навколо оточують тільки ґаджети, книга стає своєрідним заземленням через кількість емоцій, які переживає людина.
Від купівлі до прочитання пролягає цілий шлях та навіть після прочитання він не закінчується. Шлях починається з вибору книги, продовжуючись очікуванням від поїздки в книгарню, придбанням книги та перевезенням її додому. Та на цьому емоції не закінчуються. Відкривши книжку, відчуваєш запах друкарської фарби, поринаєш в текст, позначаєш улюблені моменти маркерами чи закладками, а коли зрештою дочитуєш історію, яка вже встигла стати улюбленою, ставиш книжку на поличку та ідеш шукати сторінки автора у соцмережах, щоб дізнатися, коли вийде наступна книга. І от не встигаєш оговтатись, як ти вже фанат з власною бібліотекою.
У нинішніх фільмах чи книгах статус багатої людини підкреслюють, вказуючи на наявність бібліотеки. Видавництва також ідуть у ногу з часом, створюючи сайти, на яких можна дізнатися ціну бажанки, прочитати пробний уривок та переглянути відгуки людей. А права на екранізації культових історій розлітаються Голлівудом, як гарячі пиріжки. Читання вже давно не вважається нішевим чи непримітним хобі. Читати – це круто, модно, а головне – корисно.
Марія АНДРІЙЧУК,
студентка кафедри журналістики Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника.
