У Тисмениці дитяча інформаційна ліга імені Героя України Леоніда Каденюка вже 25 років допомагає дітям відкривати світ журналістики, пізнавати космос, читати й зростати у християнському дусі.
Днями у Народному домі Тисмениці відбулося святкування 25-річчя ліги. На урочистість зібралися її теперішні й колишні учасники, педагоги, духовенство, представники громади. За кожним привітанням і спогадом відчувалася історія спільноти, яку об’єднують допитливість, творчість і прагнення пізнавати світ, не забуваючи про його духовні основи. Вітання та благословення учасникам «Сузір’я» і його незмінному керівникові Богданові Нагорняку передав Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин. Його слова озвучив протопресвітер Тисменицького протопресвітеріату.
Богдан Нагорняк — педагог, громадський діяч, катехит парафії Різдва Пресвятої Богородиці, ієрентій храму св. Миколая, музикант і композитор — упродовж багатьох років вкладає свої знання, час і серце у виховання дітей.
«Назва “Сузір’я” у вас невипадкова. У ній вміщено символічне значення, ваше прагнення до вищого, до Бога, до неба. Туди ви звертаєте свої знання та помисли, — наголосив о. Роман. — Зараз важливо нести у світ слово про Бога, правду. Чудово, що цю правду несуть ще й діти, які є нашим майбутнім. Просимо в Бога благословення для подальшої праці інформаційної ліги, здійснення мрій і планів її керівника та учасників». Ці слова особливо промовисті сьогодні, коли діти зростають у непростих обставинах війни, невизначеності та великих суспільних випробувань. Допомогти їм знайти правду, навчитися розрізняти добро і зло, відкрити власні здібності й відчути Божу присутність у житті — завдання, яке виходить далеко за межі звичайного навчання.
Історія «Сузір’я» розпочалася 9 жовтня 2001 року в Тисменицькому ліцеї. Тоді Богдан Нагорняк вирішив створити дитячу інформаційну лігу й оголосив набір учасників. «Коли я написав оголошення про набір дітей, то хвилювався, чи прийде хоча б кілька школярів. І що я отримав? Зала Тисменицької школи була заповнена вщерть: прийшли понад сто школярів», — згадує керівник.
Відтоді минуло 25 років. За цей час через «Сузір’я» пройшли сотні дівчат і хлопців. Тут вони вчилися висловлювати власну думку, працювати в команді, досліджувати невідоме, спілкуватися з цікавими людьми й перетворювати ідеї на реальні проєкти. Особливість ліги — у поєднанні чотирьох напрямів діяльності: телевізійної та журналістської творчості, духовного виховання, аерокосмічних досліджень і любові до книги.
Першим напрямом стала телевізійна творчість. У перші роки діяльності «Сузір’я» його учасники спільно з Тисменицьким телебаченням готували телевізійні програми. Загалом за роки існування ліги було створено понад сто телепрограм. Згодом діти почали працювати над документальними фільмами. Учасники ліги неодноразово ставали призерами й дипломантами міжнародних і всеукраїнських конкурсів, фестивалів та проєктів. Про їхні досягнення розповідали провідні українські медіа, а сама ліга була відзначена дипломом Національної спілки кінематографістів України.Особливе місце в історії ліги посідає Герой України Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України, який був її добрим другом. На його честь дитяча інформаційна ліга й отримала своє ім’я. Для дітей це приклад того, як наполегливість, знання та сміливість мріяти допомагають людині виходити за межі звичного й досягати високої мети.
Другий напрямок роботи «Сузір’я» – релігійний гурток шанувальників Анни де Гвіньє. За словами пана Богдана Нагорняка, це дівчинка з Франції (1911–1922), яка відзначилася надзвичайно благочестивим та святим життям. Після ранньої смерті батька вона пережила глибоке духовне навернення. Померла у віці 10 років від менінгіту. Папа Іван-Павло II проголосив її Праведною Слугою Божою. Її життя є прикладом святості для дітей та християнських родин у всьому світі. Вихованці гуртка шанувальників Анни де Гвіньє вивчають життя святих дітей з цілого світу та співпрацюють з асоціацією друзів Анни де Гвіньє, що знаходиться у Парижі.
Гуртківці вже відзняли п’ять фільмів про святих та блаженних дітей, які відійшли у вічність у ранньому віці, але встигли засвідчити надзвичайну силу віри. Їхні історії розповідають про мужність перед обличчям хвороб і страждань, вдячність Богові та любов, яка не зникає навіть у найважчі хвилини.
Сабіна РУЖИЦЬКА
(Продовження читайте в ч. 40 газети «Нова Зоря»)
