Що є причиною воєн?

0
9

 Інколи від людей і навіть від християн слабкої віри можна почути нарікання з приводу воєн: «А де ж той Бог, що допустив таку жорстоку війну, під час якої загинуло стільки невинних людей?».

Нелегко відповісти на такі й подібні запитання. Війна – жахливе явище в історії людства, коли людина вбиває таку ж людину. Наслідком війни є вбиті і поранені, полонені, біженці; гинуть діти і старші віком ні в чому невинні люди. Незважаючи на те, що сучасний світ високоцивілізований, війни не припиняються. Чому?

 У Святому Письмі читаємо, що коли Ісус був у пустелі під час сорокаденного посту, то Його спокушав сатана. «Знову бере Його диявол на височенну гору й показує Йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся». Тоді Ісус сказав до нього: «Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити» (Мт. 4, 8-10).

Протягом усієї історії людства багато було володарів держав, імператорів, різних диктаторів, які хотіли панувати над цілим світом. Сатана підсував їм різні ідеології. Наполеон йшов із лозунгами Французької революції: свободи, рівності і братерства; Гітлер думав про Велику Німеччину; Ленін творив теорію пролетарських революцій у всьому світі з диктатурою пролетаріату. Він, будучи гімназистом, відкинув Бога, сказавши, що Бог є постійним його ворогом. Як пророк сатани, він провіщав безбожний комунізм у всьому світі і «рай» на землі… Гаслами більшовицької влади були: «Диктатура пролетаріату» та «Смерть усім, хто не визнає цю владу!».

Закриваючи храми і переслідуючи християн, більшовики почали війну зі своїм народом, а в 1932 році під час голодомору розпочалася «п’ятирічка атеїзму», метою якої було знищення усіх Церков і віруючих та «знищення ідеї самого Бога». 5 березня 1937 року Пленум ЦК компартії санкціонує поширення масового терору. А вже в липні-жовтні здійснюються розстріли. Лише у концтаборі на Соловках розстріляно 1850 засуджених осіб, серед яких були українські поети, письменники, актори і священники. Свідки пригадують ще й інший метод тортур, який застосовували в таборі у сибірському Капорську 1938 року. В морозний лютневий день відправляли напівроздягнутих людей аж до бараку № 4. Згідно з даними лікарні, за вісім місяців померло 979 осіб.

Найбільше було репресовано українців. Це була спланована й добре продумана війна влади з українським народом за допомогою голодомору, репресій, щоб знищити його дух до свободи і незалежності.

Будучи в радянській армії, я чув від політруків, що війни не потрібно боятися. Перша світова війна дала розвиток соціалізму в одній державі, якою став Радянський Союз. Після Другої світової війни утворився табір соціалістичних країн. Тож після Третьої світової війни у всьому світі повністю переможе соціалізм, центром якого буде Москва. В таку ідеологію світового панування комунізму вірили не лише партійні функціонери, але й багато несвідомих людей. І донині в них живе ностальгія за минулим соціалізмом.

 Прийшов час, розпався соціалістичний табір і не втримався Радянський Союз, однак загроза війни не зникла. «Русскій мір» став продовженням світової пролетарської революції. Згідно з цією ідеологією, територія чи країна, на якій проживає хоч одна російська людина, належить Росії. Сатана придумав ось таку ідеологію, яка стала загрозою миру для багатьох країн світу.

 Коли один журналіст запитав Папу Венедикта XVI, чи Адольф Гітлер був опанований сатаною, Святіший Отець відповів, що Гітлер не був опанований сатаною, але співпрацював з ним, і наводить суттєві приклади. Під час війни діяли концентраційні табори, крематорії, голокост та й сама війна стала сатанинським витвором.

 Мені довгий час було незрозуміло, як два вожді від злого – Гітлер і Сталін один одного поборювали, при цьому підставляли великі армії, де гинули невинні люди. Адже тут виникає питання: як може поборювати злий злого? Невже ж диявол розділився?

 Український письменник Василь Барка, який редагував переклад Святого Письма о. Івана Хоменка, пише у своїй книзі «Жовтий князь»: «Війна – це світова шахматна дошка, на якій Люцифер розіграє партію обома руками: правою наводить одну армію, а лівою – другу на смертельні схватки, в найбільших гріхах братовбивства, і збирає врожай на віки погублених душ людських. Хто не згоден зо мною, – я не спорю. Кожен має право бачити війну по-своєму» (стор. 512).

 Саме князь зла Люцифер розігрує як світові, так і малі локальні війни. Звичайно, захист своєї Батьківщини виправданий Богом. «Більшої від цієї любові ніхто не має, як та, коли хто життя своє кладе за друзів» (Ів. 15, 13). Війна злого зі злим у даному випадку є витвором сатани, який не розділяється, а знищує багато душ як з одного боку, так і з другого. Гітлер і Сталін спочатку договорюються про поділ світу, а потім зі своїми військами воюють один проти одного, а наслідки жахливі, бо постраждав цілий світ.

 Святий Августин був єпископом у Північній Африці. В 410 році вестготи напали на Рим. Тоді Північна Африка наповнилась біженцями з Риму. Дивлячись на жахіття війни, св. Августин стверджував, що природному закону відповідає мир, а не війна, тому загарбницька війна є злом. Таким чином, справедлива війна допустима, якщо її метою є відновлення миру і звільнення територій від загарбників. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5, 9).

Святий Августин своїм вченням дає відповідь, звідки походить зло загарбницьких воєн, які чинили і чинять авторитарні режими всіх часів. Диктатори, опановані злом, воюють не лише з демократією інших країн, але також із своїм власним народом.

 Перед більшовицьким переворотом в Росії 1917 року Матір Божа у Фатімі нагадала, що найбільшою трагедією і нещастям людини є гріх, який поступово веде до цілковитого відкинення Бога, тобто до пекла. Першим великим проханням Марії у Фатімі є щоденна молитва на вервиці. Богородиця запевняє, що бажаний час миру в світі, де панують війна, де є колотнеча і чвари в серцях опанованих боротьбою добра і зла людей, можна досягнути через молитву на Вервиці. Святий Іван Павло свого часу сказав про Вервицю: «Це та молитва, яку я дуже люблю. Предивна молитва у своїй простоті і глибині водночас!”.

 Цього року святкуватимемо 30 років Незалежності України. По-різному будуть відзначати цю велику подію для нашого народу. Та, на жаль, Україна вже сім років перебуває у стані війни з Росією. Бо як говорить наш поет Т. Шевченко: «Той неситим оком за край світу зазирає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину».

 Дорогий брате, сестро! Молімось за мир в Україні. За ініціативою наших Владик «Живе телебачення» транслює передачу «Вервиця, яка єднає нас». По можливості приєднуймося до спільної молитви в особливий спосіб. Вервиця не лише нас єднає, але є великою силою встановлення миру в Україні.

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ.

м. Бар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут