Викладачка Івано-Франківського національного медичного університету Валерія Кушніренко, мати трьох дітей, молода та успішна жінка, три роки тому заснувала Благодійний фонд «Час добра та милосердя». Проєкт розпочала, перебуваючи у декретній відпустці.
Про те, що наштовхнуло її на такий крок, розмовляємо у приміщенні цього фонду, який розташований за адресою: вул. Стуса, 37-Б в Івано-Франківську.
- Пані Валеріє, в чому особливість діяльності Вашої організації?
- Благодійний фонд «Час добра та милосердя» був заснований у січні 2018 року. Напрямком нашої роботи ми обрали допомогу дітям, одиноким матерям та сім’ям, що перебувають у скруті, з метою подолання бідності, а також дітям-сиротам та усім незахищеним верствам населення. Ми прагнемо допомогти батькам, в яких низький рівень достатку, які хворіють, щоб дітей не забирали з їхніх родин.
- Скільки ви знаєте таких родин?
- В Івано-Франківській області є близько ста родин, які потребують одноразової допомоги. Як ми їх знаходимо? Ми тісно співпрацюємо зі службами у справах дітей територіальних громад, із соціальними службами, які нам про них повідомляють. Проте є сім’ї, які залишаються під нашою опікою на постійній основі, їх потрібно підтримувати і контролювати через те, що вони несоціалізовані. Таких родин в області є близько тридцяти.
- У чому полягає найсуттєвіша допомога?
- Мабуть, в оренді житла, яку ми здійснюємо для одиноких матерів з дітьми, які зазнали насильства в сім’ї, або практично не мають де жити. Їх ми забезпечуємо продуктами та одягом. Щоб перевірити таку сім’ю, ми їдемо на місце їхнього проживання, щоб ближче познайомитись. Відразу бачимо, що чиєсь житло потребує ремонту, а в інших – непридатні умови для життя, звідки дитину можуть забрати з сім’ї.
Звертаються до нашого фонду і самостійно через соціальні мережі. Багато є звернень від батьків, де мешкають діти з інвалідністю. Вони найбільше потребують цільової допомоги у вигляді памперсів, сумішей, одягу тощо… Про нашу організацію довідуються у лікарнях, коли бачать, як ми провідуємо самотніх людей і надаємо їм допомогу.
- Чи були випадки, коли особи, які не мали матеріальної скрути, хотіли вами маніпулювати і просили допомоги?
– Так,були такі, бо бачили, що інші отримують допомогу. Звернулась жінка, в якої четверо дітей. Ми приїхали до неї додому, а там чоловік на заробітках і машина на подвір’ї. Кожну дитину чи родину ми перевіряємо особисто. Буває, що звертаємось до їхньої ОТГ, запитуємо, чи та особа, яка просить про допомогу, перебуває на обліку. Коли кажемо людям по телефону, що будемо спілкуватися зі старостою села, то часто чуємо: «Не потрібно цього робити, не позорте нас».
– З якими проханнями найчастіше звертаються люди?
– Зазвичай люди потребують засобів гігієни, продуктів, одягу та взуття.Ці речі нам передають мешканці нашого міста, люди з інших областей та благодійники з-за кордону. Нам допомагають також різні організації. У фейсбуці на нашій сторінці ми постійно робимо фотозвіти для спонсорів. Це наша довіра, так би мовити наше лице. Наприклад, нещодавно ми отримали посилку з Львівської області. У фотозвіті усі побачили, як дитина, якій вона була адресована, сама її розпаковує…
- В такій роботі вам потрібні помічники?
- Так, співзасновницею фонду є також Наталя Іващенко, разом з нею ми виконуємо усю роботу. Є волонтери, які допомагають. Ми працюємо у вівторок, середу, п’ятницю та суботу, а в інші дні провідуємо наших підопічних.
- Нещодавно у соцмережах була поширена інформація про родину, де проживає дев’ятирічний Петрик. З допису ми зрозуміли, що родина не має елементарних речей для життя. Також у Петрика зовсім не було іграшок відповідно до його віку. Завдяки вашій організації відгукнулося багато небайдужих людей, і хлопчик отримав те, що потребував: одяг, продукти харчування, велосипед, мольберт, а також холодильник, телевізор та мобільний телефон.
- Ми намагаємося кожну родину довести до кращого стану…Так,місяць тому до нас звернулись соціальні служби міста, де проживає Петрик, щоб ми допомогти його родині продуктами. Цю родину ми взяли під постійну опіку і надалі будемо підтримувати їх усім необхідним для життя.
На нашій сторінці «Час добра і милосердя» можна почитати такі заголовки: «Аня повинна жити!»; «Вадиму потрібна паліативна допомога!»; «Без належного лікування хлопчики не виживуть!». Це конкретні діти, про яких ми розповідаємо і яким ми допомагаємо. Збираємо кошти й привозимо те, чого вони найбільше потребують. В кінці кожної розповіді є рахунок, телефон батьків. Тож усі бажаючі або через нас, або напряму надають допомогу таким родинам.
- Яку допомогу ви надаєте несоціалізованим мамам?
- Півтора роки тому ми подумали, що наше місто потребує мати «Дім мами та дитини». Це для тих матерів, які не мають власного житла, для тих, хто терпить насильство в сім’ї, для дівчат-сиріт з інтернатів, які народили. Дізнавшись про нашу мрію, одна компанія придбала такий будинок у с. Загвіздя на 360 м2. Ця будівля, як кажуть у народі, – «коробка», в яку потрібно вкласти ще багато коштів.
Уже трьом мамам ми орендуємо житло. Одна не мала куди подітися після виписки з лікарні, в іншої – дитина з інвалідністю. Переважно, це мами зі спецшкіл, інтернатів. Їх навчають, як доглядати дітей, вчать оплачувати комунальні послуги тощо.
- У чому секрет успіху вашої організації?
- Ми намагаємось не відмовляти нікому, хто перебуває в скруті. На жаль, є дуже багато сімей, які не мають елементарного: праски, посуду… Бувають родини, де ложка з виделкою одна на всіх… Деякі історії ми висвітлюємо, але є й такі, про біду й потреби яких не пишемо ні слова, проте ще більше їм допомагаємо.
Є у нас одна бабуся, яка має хворобу Паркінсона і сама виховує онуку. Коли ми повідомили про нею на сторінках фейсбуку, то відгукнулася українка з-за кордону, яка щомісяця висилає їй кошти на ліки.
Ми заснували «соціальну_крамничку» на вул. Стуса, 37-Б, куди кожен може передати речі тому, хто їх потребує.
Хто бажає допомагати, може зателефонувати за номерами: 095 0301429 (Валерія), 098 268 05 52 (Наталія) або зайти на наш сайт: chasdobra.org.ua, де є детальніша інформація. У фейсбуці на сторінці «Валерія Кушніренко» є фотозвіт та історії наших підопічних.
Реквізити для допомоги: 5169330522151635
– Кушніренко Валерія,
Рахунок IBAN UA313366770000026005052549009
EGRPOU – 42732425
Найменування отримувача – Благодійна організація “Час добра та милосердя”
Кушніренко Валерія. Обов’язково у призначенні платежу вказувати: «допомога і для кого».
Дякуємо усім, хто знає про наш фонд, хто приносить, привозить і надсилає посилки з необхідними речами! Кожна дитяча усмішка, щастя в оченятах – це все завдяки Вам! Безмежно дякуємо, низький уклін кожному!
Спілкувалась Юлія БОЄЧКО.
