“А ви не хочете собі тут в кутку камін зробити – ви ж на останньому поверсі?”. Це запитання майстра, який 20 років тому робив ремонт у нашій квартирі, ми сприйняли як жарт.
Проте останні кілька років камін в однокімнатній квартирі рядової київської багатоповерхівки вже не здається нам чимось смішним і аж таким недоречним.
Справа не лише в тому, що цифри у платіжках зросли на порядок. Проблема ще й в тому, що за таку ціну ми все одно не маємо тепла тоді, коли треба – пише ВВС-Україна.
Навесні цього року понад місяць гріли вулицю, поки не завершився опалювальний сезон. Відчиняти вікна було єдиним способом не задихнутися у перегрітій квартирі.
Перехоплював подих і рахунок за таке задоволення – понад 1300 гривень за кожен місяць опалювального сезону.
Осіннє похолодання цього року прийшло раніше, ніж зазвичай, а наші батареї, як і сама квартира, – холодні.
І крім думок про те, чи з’явиться тепло в омріяну дату початку опалювального сезону, і скільки воно коштуватиме цієї зими, виникає запитання: чи можна щось зробити, щоб зменшити платіжки і мати гарячі батареї тоді, коли це треба тому, хто платить за послугу?
Батареї, “щоб самим регулювати”
Фактор опалення став одним із головних для Марини та її чоловіка, коли вони дізналися, що стануть батьками, і шукали нове житло в Києві.
Спочатку подружжя мріяло мати квартиру в історичному центрі.
“Однак “вторинка” у старому будинку передбачала, що взимку там не можна буде прикручувати батареї, а натомість доведеться цілковито покладатися на присутність або ж відсутність здорового глузду в комунальних служб”, – розповідає Марина.
“А я добре пам’ятала, як у розпал весни в старій квартирі через розпечені батареї бракувало кисню. А ще пам’ятала рахунки за опалення, які складали левову частку плати за комуналку”, – додає вона.
Тому до вимог про більший метраж житла та близькість до метро однією з головних умов при пошуку квартири для подружжя стали “нові батареї, температуру яких ми могли б самі регулювати”.
Вже кілька років родина живе у новобудові.
“У цьому домі є достатньо проблемних моментів. Однак є щось таке, чого я не очікувала, – розповідає Марина. – Завдяки можливості регулювати температуру, нам за опалення трикімнатної квартири ще жодного разу не прийшов рахунок на тисячу гривень чи більше. Як правило, ми сплачуємо за тепло кілька сотень гривень на місяць”.
Зменшити рахунки за тепло мешканцям більшості новобудов допомагають і поквартирні лічильники, встановити які можна, якщо у вас так зване горизонтальне розведення системи опалення, коли у кожній квартирі можна зафіксувати, скільки тепла зайшло “на вході”.
“Купа емоцій”
Натомість у старішому житловому фонді – а саме там живе більшість містян в Україні – є лише вертикальна розводка, коли всі квартири від першого до останнього поверху з’єднані однією трубою. Тут встановити індивідуальний лічильник неможливо.
Від 2018 року на батареї із вертикальною розводкою можна встановити прилад-розподілювач тепла, але це далеко не те ж саме, що квартирний лічильник.
“Це пристрій, який монтується на батарею, і який рахує не об’єм тепла, а відсоток споживання вашої батареї у загальному споживанні вашого стояка або будинку”, – пояснює Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”.
“Це забезпечує дві функції – регулювання тепла та оплату послуг за спожитим ресурсом”, – каже експерт, і визнає, що у випадку, коли у вас центральне опалення, опалювальний сезон ще не розпочався, а на дворі холодно, розподілювачі мало чим допоможуть.
До того ж, є один важливий нюанс: встановлення розподілювача тепла залежить не лише від вашого бажання та фінансів.
“Воно також вимагає колективних дій, бо, за законом, таким обліком має бути обладнано 50% квартир, щоб його можна було запускати”, – каже Святослав Павлюк.
Втім, зазначає експерт, цей метод впливу на платіжки є цілком реальним – будинки з розподілювачами тепла вже є у Львові, Миколаєві. І він значно дешевший, ніж перехід на індивідуальне опалення. Хоча, застерігає експерт, треба бути готовим до “купи емоцій” – домовлятися із сусідами не завжди легко.
Більш скептично налаштований Сергій Дяченко, директор Бюро комплексного аналізу та прогнозування.
“Якщо у вас вертикальна розводка, то поставити індивідуальний лічильник тепла не вийде”, – пояснює він, а без реального обліку не варто розраховувати на справедливі платіжки.
Максимум, на що можна сподіватися за таких умов, – це пропорційний розподіл показів загальнобудинкового лічильника залежно від площі квартир у будинку.
“Якщо буде тепло в квартирі, то це все, що ви можете зробити для обліку, а якщо буде холодно, то нестачу тепла ви можете зафіксувати, оформити і вам повинні перерахувати платіжку”, – каже експерт і нагадує, що на це є ціла процедура зі скликанням спеціальної комісії.
Повна теплова автономія
Досить популярний серед мешканців українських міст варіант з утепленням квартири зовні, через який українські багатоповерхівки нагадують “латані” ковдри, може впливати “лише на певний комфорт”, каже Сергій Дяченко. Але і тут, “поки не включать центральне опалення, будете мерзнути”.
За теперішніх обставин експерт вважає найкращим виходом “зробити автономне опалення на будинок або навіть на кілька сусідніх будинків – поставити котел у підвалі чи на даху”.
Якщо це електричний котел, то додатково можна користуватися і перевагами нічного тарифу.
“З урахуванням багатозонного лічильника, смарт-систем, які понижують подачу тепла в квартири, де нема мешканців, оптимізації подачі тепла вдень і вночі, і відсутності втрат на передачу тепла нашими дірявими мережами, то там до 70% виходить економія на платіжках”, – каже Сергій Дяченко.
До того ж, не треба переобладнувати будинкові та квартирні комунікації, – “котел встановлюється у підвалі, до нього зовні підводиться новий кабель, а в середині будинку тепло іде тими самими трубами, тільки вони під’єднані не до центрального опалення”, – пояснює переваги теплової автономії експерт.
Але водночас наголошує: “Треба одразу розуміти, що це капіталомістка штука”.
Крім того, суто економічно подібна система є найбільш ефективною, якщо обслуговує не менше 400 користувачів – а це або досить велика багатоповерхівка, або кілька сусідніх будинків.
Останнє, але дуже важливе: за законом, такий перехід мають схвалити усі 100% мешканців будинку.
Процедура відмови від центрального опалення також є досить тривалою, а правильне проєктування і монтаж автономної системи ще тривалішим, і все це має бути завершено у міжсезоння – до початку нового опалювального сезону.
Індивідуалізм у теплозабезпеченні
Є ще варіант із індивідуальним опаленням кожної квартири. Був час, коли таке опалення було чи не єдиним виходом для жителів переважно невеликих міст, де взаємні борги енергетиків, тепловиків, населення та місцевої влади довели системи теплопостачання до повної руїни.
Процес переходу на індивідуальне опалення розпочався наприкінці 1990-х, але в 2007 році був зупинений. Що більше користувачів відключалися від центрального опалення, тим дорожчим воно ставало для інших.
Індивідуалізм у теплозабезпеченні – це аварії, вибухи, забруднення повітря, – говорили захисники системи центрального опалення. Комфорт, значно менші платіжки і відмова від утримання неефективних тепловиків, – відповідали на це прихильники теплової автономії.
Через десять років до питання про центральне та індивідуальне опалення повернулися у законі “Про житлово-комунальні послуги”. Ухвалений у 2017 році закон набрав чинності у 2019-му.
Він дозволив встановлювати котли і бойлери у будинках, де від центрального опалення вже було відключено більше 50% квартир.
Тож якщо ви хочете встановити електричний чи газовий котел у власній квартирі, то у вашому будинку тих, хто вже має такі котли, повинно бути не менше половини.
Втім, це не стосується новобудов, де індивідуальне опалення може бути передбачене проєктом.
Так само у проєкті має бути вирішена і ще одна проблема індивідуального опалення: через різний режим регулювання у квартирах температур в різних частинах будинку може виникати різкий перепад. Це призводить до конденсації вологи, а відтак – цвілі та грибка.
Тому якщо ми живете не в будинку, де індивідуальне опалення передбачене від самого початку, варто бути готовим, що, звісно, не ви, а сусіди не дотрималися правил безпеки при встановленні свого власного джерела тепла, або просто поїхали у відпустку і вимкнули батареї.
Житло – приватне, рішення – колективні
Загалом, як каже Святослав Павлюк, “не можна порівнювати індивідуальний котел і погану центральну систему теплопостачання”.
“Якщо порівнювати сучасну систему центрального і індивідуального опалення, то централізована з низки причин може бути ефективнішою. І витрати на квартиру будуть істотно меншими”, – твердить експерт.
Модернізація системи ЦО чимало коштує, визнає експерт, але “після встановлення ефективнішого обладнання зекономлені кошти допомагають повертати інвестиції”.
З іншого боку, і правильне обслуговування індивідуальних систем опалення – монтаж, чистка, профілактика – коштує чимало, і ці витрати також треба рахувати.
Крім того, зазначає Святослав Павлюк, є і ще один момент – це безпека.
“Ви не згадаєте, скільки людей в Україні загинули від централізованого енергопостачання. А від систем індивідуального опалення в нас кожного року гинуть сотні людей”, – каже експерт і вказує на причини:
“Газ – це завжди вибухівка. Більше газу – більше факторів ризику. Але буває, що люди і без вибухів чадним газом травляться”.
В кожному разі, коли ви мрієте про тепло в оселі чи дивитеся на рахунки, треба усвідомлювати, що далеко не все залежить від вас у вашій власній квартирі.
“Треба вчитися домовлятися із сусідами”, – каже Сергій Дяченко.
“Все потребує колективних дій, це неминуче в житті у великому будинку”, – наголошує Святослав Павлюк.
“Можна ще переїхати в особняк, – називає ще один варіант експерт. – Але якщо рахувати вартість індивідуального опалення у будинку і квартирі, то в квартирі і колективно все одно істотно дешевше”.
Ну і звісно, усі перелічені варіанти стосуються вже наступного опалювального сезону. А зараз можна хіба що “готувати гроші, щоб сплатити за тепло”, каже експерт.
Повість про два міста
“Піонером” відмови від центрального та переходу на автономне та індивідуальне опалення в Україні було Закарпаття. Це було майже 10 років тому.
На початку цього року шокуючі ціни на газ та банкрутство одного з місцевих тепловиків змусили місцеву владу в Івано-Франківську теж замислитися над тим, щоб за п’ять років відмовитися від центрального опалення в місті. Але справа виявилася не такою простою.
Лілія Хомишин, Івано-Франківськ
Івано-Франківська мерія протягом року проводила активну роботу щодо переведення жителів багатоквартирних будинків на індивідуальне опалення.
Однією з причин стало те, що одна із компаній, яка надавала послуги централізованого опалення, збанкрутувала. Станіславська теплоенергетична компанія СТЕК обслуговувала переважно центральну частину міста. І людей поставили перед вибором: або отримати індивідуальне, або ж мерзнути цілу зиму.
Більшість іванофранківців охоче підтримують ініціативу мати власне опалення, але ця процедура нелегка. Із 14 багатоквартирних будинків, яких обслуговував збанкрутілий СТЕК, відключились лише 4.
Заступник міського голови Руслан Гайда називає різні причини: дороговартісне відключення, неготовність окремих категорій населення до змін, довготривале оформлення технічної документації та інше.
Мешканка одного з таких будинків пояснює, чому так важко це зробити і називає суми, які вже витрачено на індивідуальне опалення.
“Щоб отримати дозвіл на відключення від центральної мережі теплопостачання, треба сплатити майже 900 гривень з квартири. Далі газконтора виставила умови, щоб 100% квартир встановили лічильники газу. Це від 3000 до 5000 гривень з квартири. Тепер зобов’язали поміняти газові труби в квартирах – а це ще понад 3000 гривень. Без цього братися за проектну документацію навіть не збираються”, – скаржиться вчителька Маріанна Гончаренко.
“Ще виникає необхідність утеплювати труби постачання холодної води. У підсумку жителі вже оплатили близько 14000 гривень з квартири на підготовчі роботи. А треба ще від 40000 на котел, труби, батареї. Після цього ще доведеться робити ремонт в квартирі. Суми непідйомні для працюючих. А пенсіонери?”.
Утім, в мерії Івано-Франківська запевняють, що цієї зими іванофранківці мерзнути не будуть. Тих, хто не встиг перевестися на індивідуальне, забезпечувати теплом буде інша компанія – “Теплокомуненерго”.
Зараз в Івано-Франківську налічується 639 будинків з централізованим опаленням і лише 168 – з індивідуальним.
