Серед учасників дискусії були також Віталій Кім, голова Миколаївської ОДА, Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України, Наталія Гуменюк, засновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу, та Ольга Цілинко, волонтерка з Херсона, разом із сином Назаром Цілинко. Модерував зустріч Метью Камінскі, головний редактор «Politico».
Владика Борис Ґудзяк розповів про те, чому важливо продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність: «Світ ніколи не бачив такої солідарності, яка розпочалась після 24 лютого. Важливо, хоч і важко, підтримувати цей ентузіазм. Проте ми бачимо, що досі залишаються чисті бажання допомагати. І певні рішення уряду США щодо бюджету підтверджують це. Нам важливо пояснювати, що війна в Україні — довготривалий виклик».
Коротко у виступі митрополит Борис зупинився на зобов’язаннях окупаційної влади щодо окупованих територій, які росія постійно порушує. «Міжнародне гуманітарне право визначає, як окупанти повинні поводити себе: надавати продукти харчування, медичне обслуговування, забезпечити все для проведення релігійних обрядів. Людей не можна депортовувати чи примушувати працювати на військових. І ні за яких обставин їх не можна забирати в армію окупантів. Всі ці положення росіяни грубо порушують. Вони катують українців, люди зникають, багатьох убивають. І з довготривалими наслідками цих звірств потрібно буде працювати в майбутньому».
Владика Борис також наголосив на необхідності не лише відбудови інфраструктури на звільнених територіях України, а й на відновленні людей: «Території звільняють для того, щоби визволити людей. І найважливіше запитання зараз: „Як люди зможуть відновитися?“. Травма, спричинена такою поведінкою росіян, дуже глибока. Мої батьки пережили радянську окупацію з 1939 по 1941 рік, перебували під німецькою окупацією. Протягом декількох років були біженцями. Вони приїхали зі США до незалежної України, де сім мільйонів людей було вбито. І я знаю з їхнього досвіду, що відновитися можна. Україні потрібен план відбудови подібний до „плану Маршала“. Ми не можемо собі дозволити бути переможеними втомою».
Президент УКУ поділився досвідом Українського католицького університету, де у студентському містечку разом зі студентами живуть люди з неповносправністю в домі «Емаус». За словами владики, такий досвід сприяє відновленню людей, зокрема відбудові довіри в пострадянському суспільстві: «В Українському католицькому університету ми побачили, що присутність людей з розумовою неповносправністю допомагає переживати власні травми. Серед проблем, з якими ми стикаємось після окупації і тоталітаризму, — брак довіри. А наші друзі з дому „Емаус“ допомагають нам відновлювати зв’язки довіри».
