Вітаючи Константинопольського патріарха з нагоди престольного свята на честь святого апостола Андрія, Папа Франциск поділився деякими думками в контексті 60-річчя історичної зустрічі між папою Павлом VI та патріархом Атенаґорасом І.
«З нагоди цього свята апостола Андрія ми палко молимося до Бога, нашого милосердного Отця, щоб замовк брязкіт зброї, який несе лише смерть і руйнування, а державні та релігійні лідери завжди шукали дорогу діалогу та примирення. Нехай святі апостоли Петро і Андрій заступаються за всі народи і випрошують для них дари братерського сопричастя і миру», — таким побажанням завершується вітальне послання Папи Франциска, адресоване Константинопольському православному патріарху Варфоломеєві І з нагоди святкування на честь святого апостола Андрія, небесного покровителя Константинопольської Церкви. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Як і щороку в рамках традиційного обміну делегаціями з нагоди свят апостолів Петра і Павла та Андрія, до Стамбулу на святкування прибула делегація з Ватикану, яку очолює кардинал Курт Кох, Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами, який вручив послання від Святішого Отця. Ватиканська делегація мала зустріч з патріархом, з синодальною комісією щодо стосунків з католиками та 30 листопада 2023 року взяла участь у святковій Божественній Літургії, яку очолив патріарх і під час якої було зачитане папське вітання.
Не слова, а обійми
Склавши побажання «дорогому Братові в Христі» та всій церковній спільноті, Папа Франциск звертає увагу на те, що це свято випереджує відзначення «насправді історичної події», якою була зустрічі в Єрусалимі між папою Павлом VI і патріархом Атенаґорасом І, що відбулася в січні 1964 року. «Ця зустріч стала фундаментальним кроком вперед у подоланні бар’єру нерозуміння, недовіри і навіть ворожнечі, який існував майже тисячоліття. Варто зазначити, що сьогодні ми згадуємо не стільки слова і висловлювання тих пророчих пастирів, скільки, насамперед, їхні теплі обійми. Насправді, дуже знаменно, що цей шлях примирення, збільшуючи близькість та долаючи перешкоди, які досі заважають повному і видимому сопричастю, розпочався з обіймів, жесту, який красномовно виражає взаємне визнання церковного братерства», — зазначає Єпископ Риму, стверджуючи, що приклад Павла VI та Атенаґораса І показує нам, що «що всі справжні шляхи до відновлення повного сопричастя між Господніми учнями характеризуються особистим контактом і часом, проведеним разом».
