У липні 2023 року у Ватикані Папа Франциск створив при Дикастерії у справах визнання святих Комісію новомучеників та свідків віри, що з огляду на ювілей 2025 року, який проводитиметься під гаслом «Паломники надії», покликана опрацювати каталог «усіх тих, хто пролив кров за віру в Христа та свідчення Його Євангелія». У зв’язку з цим, своїм Декретом від 9 січня 2024 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав іменував о. Тараса Бублика делегатом від УГКЦ для співпраці з цією Ватиканською комісією.
Про те, якою є ця співпраця для Української Греко-Католицької Церкви, як триває пошук інформації, хто має можливість потрапити до списку кандидатів у новомученики, звідки беруть дані та як кожен із нас у цьому може допомогти Церкві Департаменту інформації УГКЦ розповідає о. Тарас Бублик, делегат від УГКЦ і науковий працівник Інституту історії Церкви УКУ.
— Отче Тарасе, розкажіть, будь ласка, детальніше про ініціативу Папи — створення Комісії новомучеників та свідків віри при Дикастерії у справах визнання святих. У чому її місія і головні завдання?
Створена ця комісія 5 липня 2023 року. Її головна мета — зібрати інформацію про новомучеників із нагоди ювілейного 2025 року. Фактично, це — продовження роботи, яку започатковав папа Іван Павло ІІ у 2000 році, щоб укласти каталог майбутніх новомученників. Важливо зазначити, що тут не йдеться про початок беатифікаційного процесу. Це лише збір інформації про людей, яких ми можемо класифікувати як новомучеників. Загалом, ідеться про мучеництво в ширшому понятті.
Важливо зазначити, що хоч це організовує Апостольський престол, проте одне із завдань — зібрати інформацію не лише про католиків, а й про представників інших християнських конфесій, які підтверджують Євангелія, християнські цінності прикладом свого життя.
— Чим особливим буде для Церкви ювілейний 2025 рік?
Буллу про церковний ювілей 2025 року Папа проголосив ще у травні 2023-го. Як нам відомо із джерел Ватикану, у цьому документі «Spes non confundit» («Надія не розчаровує»), Папа заторкує різні питання: єдину дату святкування Великодня, порядок відкриття та закриття Святих дверей чотирьох Папських базилік у Римі, проблему зниження народжуваності, тему молоді, бідних, самотніх людей, сповіді. Але особливо запрошує вірян глянути на свідчення мучеників, що належать до різних християнських традицій. Мета ювілейного року — принести «мир для всього світу, який знову поринув у трагедію війни».
За покликанням є дев’ятимовний портал з усією необхідною інформацію щодо ювілейного року, а також можливість зареєструватися для участі в подіях, зокрема в паломництві до Святих дверей.
— Нова комісія має зібрати дані про новомучеників, які загинули після 2000 року. Як це відбувається у Вселенській Церкві й УГКЦ?
Ватиканська преса повідомляє, що наразі відомо про понад 550 свідків, щодо яких встановлено обставини смерті та їхнє служіння Церкві й Божому людові. Було згадано про внесок багатьох вірних Східних Католицьких Церков, з особливим акцентом на Близькому Сході й Азії, а також нагадано про екуменічну цінність мучеництва в широкому сенсі й необхідність брати до уваги багатство свідчення, яке дають християни інших конфесій.
Ватиканська комісія займається дослідженням та проводить зустрічі зі свідками віри, як дослівно читаємо в їхніх новинах, «чиє життя і смерть були позначені Євангелієм, любов’ю до найслабших, пошуками миру і протистоянням численним злим задумам, не відмовляючись при цьому від уповання на добро».
Коли говоримо про ХХ століття, то маємо дуже багато представників духовенства та мирян, яких можна назвати мучениками за віру. Цей період репресій і переслідувань активно досліджують та аналізують. Щодо ХХІ століття, то маємо певний виклик, бо ще треба зібрати інформацію, провести дослідження, осмислити зібрану інформацію.
— Чи можете назвати конкретні імена, які ввійдуть до цього списку від УГКЦ?
Наприклад, сестра служебниця Анна Глова, вбита у Вінниці, коли працювала в місцевій греко-католицькій спільноті, зокрема чимало часу присвячувала дітям-сиротам. Її приклад можна розглядати як певний аспект мучеництва.
Ще один приклад — отець Петро Павлишин — священник, який служив у росії. Він належав до Стрийської єпархії, закінчив Львівську семінарію, був одруженим священником. Згодом добровільно пішов служити в Нижньовартовськ, що в росії. Священник зазнав репресій російської влади, яка тримала його на контролі та чинила різні перешкоди. Помер він від коронавірусу у 2021 року, але в його житті можна розглянути аспект мучеництва. На думку громадськості, ця людина служила греко-католикам у дуже важких обставинах. Російська влада надзвичайно негативно ставилася до українства ще до повномасштабного вторгнення. Це теж можна розглядати як певний вид мучеництва.
о. Петро Павлишин
Маємо питання, чи можна брати до уваги людей, які входять до Небесної сотні. Вони різні за віровизнанням, віком і походженням. Основна мета Революції Гідності — відстоювання громадянських прав і свободи, пошанування гідності людини в нашій державі. Це теж аргумент у контексті християнських цінностей — як жертва заради свого ближнього. Ці новомученики мають сформувати каталог, але це не означає, що вже і зараз повинні розпочатися беатифікаційні процеси. Це радше наша опінія. Хоч для когось, наприклад як для сестри Анни, це може стати підготовчим етапом.
— Блаженніший Святослав іменував Вас делегатом від УГКЦ. Що входить до Ваших обов’язків?
Моє основне завдання як делегата — зібрати інформацію та передати її у Ватикан. Тому найперше розшукую та розпитую людей, які можуть таку інформацію мати. Зараз триває війна. Маємо питання, чи можемо подавати тих, хто загинув у час війни? Очевидно, що найголовніший критерій для кандидата в новомученики — це питання віри. Людина має бути віруючою, християнином-практиком.
— Що вже зроблено?
Ми розробили запитник на основі Ватиканського, де є запитання про ймовірних новомучеників. Є два його варіанти: для католиків і людей, що належать до інших конфесій. Вони охоплюють біографічні дані, літературу, інформацію про свідків життя кандидата в новомученики.
— Як ми, миряни, молодіжні спільноти нашої Церкви можемо до цього долучитися?
На цьому етапі важливо розпитувати й шукати інформацію. У нас є дуже різні організації. Часто люди до кінця не розуміють або не думають, що людина, яка жила поруч, може бути кандидатом у новомученики. На це також нема багато часу. У Ватикані просять до кінця червня подати інформацію. На початку 2000-х років ще було багато священників, які сиділи в тюрмах, там втратили своє здоров’я. Вони не загинули мученицькою смерті, але терпіли. Найперше я шукаю інформацію, контакти родин, різні зачіпки, які б допомогли. Також читаю біографії людей, які можуть стати кандидатами. Зараз співпрацюю з військовими капеланами. Дуже часто просто розпитую. Бо важливою є також сама опінія про людину, чи вони загалом вважають її благочестивою. Навіть смерть могла вже виявити чесноти такої людини, яка може стати новомученником. Тому просимо поширювати інформацію у своїх середовищах про те, що Церква посилено шукає інформацію про ймовірних сучасних свідків віри.
Тих, хто має інформацію, просимо заповнити гугл форму або телефонувати 096 28 88 164 — о. Тарас Бублик.
