Минулого тижня особливо ми вболівали за наш Харків. У цьому місті за всю історію цієї війни тривала найдовша повітряна тривога. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму традиційному воєнному зверненні у 128-й тиждень жахливої повномасштабної війни, яку російський окупант приніс на нашу землю.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
За словами Предстоятеля, цей тиждень, мабуть, закарбується в пам’яті українців як один із найгарячіших, не тільки тому, що були побиті температурні рекорди майже в усіх частинах України, а й через інтенсивність бойових дій на всій лінії зіткнення.
Блаженніший Святослав відзначив важливість візиту до України Державного секретаря Ватикану кардинала П’єтро Пароліна: «Цей візит важливий не тільки для українського суспільства, а й для широкої міжнародної громадськості, оскільки за ним спостерігав увесь світ. Присутність кардинала у Львові та Одесі, у Бердичеві та Києві мала багато вимірів».
Як ствердив достойний гість, розповів Предстоятель, світ починає забувати про Україну. У багатьох країнах війна та страждання України зникають з поля зору і порядку денного не тільки медійного середовища, а й державних і громадських діячів. Проте Державний секретар Ватикану заявив, що війна в Україні не має права перетворитися на ще одну забуту війну.
Йшла мова також про гуманітарну допомогу для нашої держави, про підготовку до зими, про брак світла, зокрема про те, що більше ніж 14 млн українців потребують негайної допомоги та підтримки.
Крім того, ми Глава УГКЦ обговорював з кардиналом П’єтро Пароліном міжнародний дипломатичний пошук формули миру і закінчення цієї святотатської війни: «Ми відчули, що Католицька Церква з усього світу є поруч із нами. Тому ми вкотре дякуємо всім, хто солідарний з Україною, і кажемо світові: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».
Блаженніший Святослав зауважив, що цей тиждень дарував нам особливу нагоду звернути увагу на медичних працівників України і висловити їм слова подяки: «Ми дякуємо нашим лікарям, медичним сестрам, парамедикам — усім тим, хто рятує життя, дбає про подолання травми війни, тримає руку на пульсі серцебиття України там, де найбільше болить. І просимо Господа, щоб руки медика не тільки лікували, а й зцілювали рани України».
